У Волинській обласній лікарні "Хоспіс", що в місті Ковелі, за дев'ять місяців 2023 року надавали допомогу для 600 людей. Зараз у закладі, який розрахований на 60 ліжок, перебуває 55 пацієнтів.
До Всесвітнього дня хоспісів та паліативної допомоги, який цьогоріч відзначають 14 жовтня, Суспільне дізнавалося, як доглядають за пацієнтами у ковельському медзакладі.
Як розповіла Суспільному виконувачка обов’язків меддиректора закладу Любомира Степаненко, колектив хоспісу налічує до 60 людей — це головний лікар, п'ятеро лікарів, 20 медсестер, молодші медпрацівники, 26 доглядальниць.
З її слів, пацієнтами медзакладу є не лише жителі Волині, а й переселенці. Каже: з часу повномасштабні війни прийняли до пів сотні переселенців, з яких зараз у хоспісі залишилося троє. "Є люди різного віку, які перенесли різні травми, неходячі і потрібна паліативна допомога", — сказала Любомира Степаненко.
Лікування й медичну допомогу в ковельському хоспісі отримують пацієнти, котрі живуть із важкими та невиліковними недугами, не можуть за собою доглядати чи потребують постійної опіки, зазначила завідувачка стаціонарного паліативного відділення Тамара Божик.
"До нас поступають хворі із серцево-судинною важкою патологією в стадії декомпенсаціїСтадія декомпенсації – це стадія, коли прояви хвороби мають максимально негативний перебіг., хронічні легеневі хворі, хворі з новоутвореннями, після інсультів, цукровий діабет, хворі неврологічні, з психічними розладами. Ми стараємося покращити життя наших пацієнтів і їх родини. І родина, поки знаходяться хворі у нас, відпочиває", — розповіла лікарка.
За направленням сімейної лікарки постійно приїжджає до хоспісу на амбулаторне лікуванняЛікування без госпіталізації до медичного закладу з Ковеля Олександр Полуектов. Чоловік — колишній працівник залізниці. З його слів, двоє синів воюють на фронті, а вдома лишився сам.
"Серце, печінка, залоза, передміхурова залоза... Дуже добре відношення. Через кожних пів року я лягаю, отримую уколи, капельниці і дуже добре. Кожен би хотів вдома бути. Такі обставини, як зараз, то немає куди людям діватися", — "каже волинянин.
Другий місяць перебуває у ковельському хоспісі пацієнтка з Ковеля Любов Ремінська. Жінці проводять симптоматичне лікування та реабілітацію після падіння, зокрема допомагають виконувати нескладні вправи з гімнастичною палицею чи гантелями, вимірюють тиск, перевіряють грудну клітку.
"Я впала і дуже довго не ходила, а зараз вже трохи почуваю себе бодро. Кормлять, за нами доглядають, нас миють, купають. Лікар приходить до мене, на ноги, на руки і садовить мене. Вже трохи піднімаюся, а то взагалі не могла лежати. Це я позаймалася тиждень. Вдома в мене немає нікого, всі повмирали, тому я додому не хочу", — каже жінка.
У хоспісі сьомий рік доглядає за пацієнтами медична сестра Оксана Лосюк.
"Є такі у нас пацієнти, які мають одну дочку або зовсім без дітей, без догляду зі сторони. Весь догляд на наших плечах лежить. Ми робимо їм процедури, маніпуляції, доглядаємо, годувати важко хворих, перевертати, допомагаємо поміняти памперси. Це наша основна робота", — говорить медсестра.
Зараз найстаршій пацієнтці паліативного відділення 93 роки, наймолодшому пацієнту — 50, зазначила завідувачка Тамара Божик. Обслуговує у Ковелі й найближчих селах до міста важкохворих пацієнтів мобільна паліативна бригада у складі лікаря, медсестри та лаборанта, розповіла лікарка Надія Федорук.
У ковельському "Хоспісі", зі слів виконувачки обов’язків меддиректорки закладу Любомири Степаненко, підопічним надають ще й соціальну і юридичну допомогу.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
