У поліції Рівненщини фіксують приріст кількості звернень, пов'язаних із шахрайством. За вісім місяців 2023 року таких зареєстрували 3,2 тисячі.
Які найпоширеніші схеми, як розпізнати шахрайство і не стати жертвою аферистів, в етері "Суспільне. Спротив" розповіли старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам у Рівненській області Андрій Гурський і психологиня Майя Грищук.
Статистика шахрайств і нові схеми
Приріст кримінальних проваджень щодо шахрайств Андрій Гурський пов'язав із військовою агресією РФ, оскільки "економічна складова українців значно погіршилася". За вісім місяців в області офіційно зареєстрували понад 3,2 тисячі шахрайств.
Найпоширенішими схемами він назвав продаж-купівлю товарів через соцмережі і торговельні онлайн-платформи, а також телефонні дзвінки від "працівників банку" й "мобільних операторів":
"Одна з рекомендацій, якщо замовляєте товари чи послуги через інтернет — не робити передплату, а післяплатою користуватися. Прийшов товар, оглянули і якщо все влаштовує — оплачуєте. Якщо ідеться про надання якихось послуг, то варто перевірити дану особу, яка розмістила оголошення, відгуки пошукати. У випадку телефонного дзвінка від шахраїв, які називаються представниками банку чи інших установ — не повідомляти дані про платіжні реквізити, банківські картки, CVV-коди".
Зі слів Андрія Гурського, після вторгнення РФ з'явилася нова схема шахрайств — це "допомога" українцям від різних "міжнародних організацій".
"Люди знаходять в інтернеті оголошення про можливість отримати допомогу і зазначено, наприклад, Червоний Хрест, ООН, Європейський Союз, чи ще щось вигадують шахраї. Створюється дуже правдоподібний сайт, який пристойно виглядає. І для отримання допомоги людям потрібно ввести дані своєї банківської картки, CVV-код і паролі. Як наслідок відбувається крадіжка грошей. В даному виді шахрайських дій жертвами зазвичай стає старша вікова група і малозабезпечені люди середнього віку, які хочуть отримати ще хоч якусь додаткову допомогу", — пояснив старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам.
У шахрайствах, пов'язаних із купівлею в інтернеті, жертвами є люди різного віку — від підлітків до пенсіонерів.
Психологиня Майя Грищук, щоб вберегти від шахрайства літніх людей, радить говорити зі старшими батьками не тільки про їжу і про таблетки, а й про безпеку. Крім того, війна, на її думку, зробила українців більш уразливими до шахрайств:
"Крім поїсти, поспати, мати тепло, безпека теж є базовою потребою. На жаль, цього в нас зараз нема, ми трохи накручені, емоційно розхитані. Й емоційна складова нашої поведінки стає більш вагомою, аніж мисленнєва, ми хочемо захисту. І коли нам хтось розповідає, що працює в наших інтересах і хоче нас захистити, ми думаємо, що й справді так. Але ж ні. Головне в цій ситуації подумати, чи справді це у ваших інтересах — і лише тоді ідете на співпрацю. Якщо є хоча б натяк на те, що не зможете себе убезпечити — краще відтермінуйте і перевірте інформацію, яку вам надають".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
