Жителі мікрорайону "Дружба" в Тернополі, яких зустріли кореспонденти, скаржаться на дим зі сторони села Петриків. Жителька села Петриків Тетяна Жулківська каже, що люди палять сухостій, бо не мають де його збути. Староста Петриків Володимир Король розповів Суспільному, що скарги про дим до них не надходили.
Тернополянка Наталія Кузів каже, що місцеві жителі відчувають запах диму вже 2 тижні, зранку та ввечері.
"Спалювання трави свідомо руйнує здоров’я майбутнього покоління. Ми протестуємо і просимо звернути увагу".

Тарас Шайнюк працює на мікрорайоні "Дружба".
"Зранку вже чути, що палять. Відчуваю цей дим".

Станом на 12:00 у Петрикові запаху диму в селі не було. Тут місцева жителька Тетяна Жулківська розповіла, люди палять сухостій, бо не мають де його дівати.
"Фізично ніде не можна подіти цю траву. Якоюсь мірою люди вимушені це робити, бо не мають де її подіти. Знаєте, якби було організовано, що можна десь вивезти, то було б добре. Люди б не боялися штрафів".

Євген Дзюба – переселенець зі Сватова Луганської області. У Петрикові чоловік живе 2 місяці.
"Я вам зізнаюся, можливо, мене оштрафують. Якщо палю, то беру воду і лопату, присипаю землею".

Староста села Петриків Володимир Король говорить, скарги про спалювання трави до сільської ради не надходили.
"Щоб спалювали траву, то в нас за останні дні немає жодного сигналу. Якби було, то як минулого року, ми їздили з поліцією. За цей рік жодного повідомлення".

На Тернопільщині від початку року зафіксували 826 пожеж, з них 300 – через спалення сухостою, розповів під час брифінгу речник управління ДСНС України у Тернопільській області Сергій Данілін.
"Ситуація на сьогодні в області склалася складна з цими пожежами, лише минулої доби пожежно-рятувальні підрозділи 19 разів залучалися на загоряння сухої трави. В пікові дні таких виїздів може бути до 30. Крім наших інших функцій, які покладені на Державну службу України з надзвичайних ситуацій, ми мусимо займатися і гасити такі загоряння. Складність та небезпека таких пожеж полягає в тому, що полум’я поширюється надто швидко і на великі території. Є велика ймовірність, що воно перекинеться на сусідні будівлі, які знаходяться поруч, лісові масиви, торфовища".

За словами Сергія Даніліна, сезон спалення трави — весна-осінь, до цього періоду було 10 пожеж за день.

Кандидат хімічних наук Віталій Барановський каже, у димі зі спалення сухостою є 30 небезпечних хімічних речовин.
"При спалюванні, наприклад, сухого листя, трави з однієї тонни утворюється близько 10 кілограмів дрібного пилу, який містить часточки оксидів, металів, сажі, багато інших таких компонентів, які підіймаються в атмосферу. При тлінні сухої трави і опалого листя утворюється достатньо велика кількість чадного газу. Зважаючи на те, що є певний епіцентр горіння, то може спостерігатися підвищена концентрація цього компоненту якраз в межах, де відбувається спалення. Перебування в епіцентрі, або поблизу горіння сухої трави, чи листя впродовж години, прирівнюється до перебування 5 годин на завантаженій автотрасі".

Лікарка обласного центру контролю хвороб Ірина Гричук розповіла про вплив цих викидів на здоров'я.
"Люди відчувають першіння в горлі та гіркоту, неприємні запахи. Це може спричинити нападати бронхіальної астми, різні алергічні риніти, а також алергічні прояви на шкірі. Починається із цього, а далі може спричинити запальні процеси в дихальних шляхах та інших органах".
