34 роки тому сину житомирянки Тетяни Ліневич Андрію поставили діагноз фенілкетонурія. Аби допомогти своїй дитині, жінка почала шукати методи заміни білка, щоб правильно харчувати сина та урізноманітнити його їжу.
Про це Тетяна Ліневич розповіла кореспондентам Суспільного.
Я вирішила посадити сад, щоб були свої продукти для моєї дитини, щоб, можна сказати, врятувати дитину, каже Тетяна Ліневич.
Фенілкетонурія — захворювання, яке вимагає дотримання суворої дієти без білка. Жінка розповідає, що згодом до обов'язкової дієти почала додавати свіжі овочі і фрукти. Сад став порятунком для сина і рятунком для неї, каже Тетяна.
Сьогодні у родини Ліневичів на шести сотках ростуть понад 100 культур. А розпочалося все з посадки винограду, розповідає Тетяна. Нині дев’ять сортів винограду дають врожай.
Тетяна Ліневич говорить, що любить експериментувати. На одному плодовому дереві у них по черговості дозрівають три сорти. Так з чотирьох яблунь вони збирають 15 сортів плодів, 12 сортів груш з чотирьох дерев, каже жінка.
"У нас мало місця і ми не можемо дозволити собі садити багато дерев. При тому, що їх і не потрібно багато. От мені подобається, що на одній груші декілька сортів. Звичайно, не можна щеплювати на одній груші: ранню, середню чи пізню. Приблизно має бути період дозрівання один і той самий", — каже садівниця-городниця.
Зелень Тетяна Ліневич садить упродовж сезону в декілька етапів. Жінка говорить, що вирощувати її зручно та вигідно. Вона невибаглива і швидко росте.
"Я її зрізаю, не рву. І ми бачимо, що вона знову молоденька виросла. Ця рукола, за практикою, навіть сніг впаде, мороз, а вона у мене ще буде свіжа", — говорить жінка.
В саду Тетяни та Віталія Ліневичів ростуть також екзотичні дерева.
Дереву-ліані актинідії 15 років. Жінка каже, що її порівнюють із виноградом. Але в пріоритет вона ставить актинідії, так як ця екологічно чиста ягода підходить для дієтичного харчування.
Про мушмулу, говорить Тетяна, вона мріяла п’ять років.
"Ми взяли звичайний підвій айвовий і прищепили цю мушмулу, яку я куштувала в Київському ботанічному саду. Вона корисна, але їсти її можна тоді, коли заморозки, і тоді вона стає, як печена груша. Смак незвичайний, а основне, що її з дерева можна зривати у свіжому вигляді до Різдва", — говорить Тетяна Ліневич.
Азимині або банановому дереву 13 років. Віталій Ліневич говорить, що їм його привезли з Північної Америки.
"Це було перше дерево такого класу на Житомирщині. Воно дуже гарно проростає в наших садах, акліматизоване, гарно переносить заморозки. Поки що на нашій території вона не має ні шкідників, а ні хвороб. Вони надзвичайно солодкі та смачні. Отакий рожевий колір свідчить про те, що цей плід готовий до вживання", — розповідає садівник.
Для збільшення врожаю, говорить Віталій Ліневич, в цьому році вони провели експеримент: до деяких культур підвели крапельний полив, який доставляє вологу до кореневої системи, і тим самим вода іде, безпосередньо, на живлення рослини.
"Крапельний полив я зробив своїми руками. Частково я прокладав шланги зі встановленими форсунками для води, а частково брав сліпу трубу і в необхідних для мене місцях безпосередньо біля кореневої системи просто ставив регульовані форсунки", — розповів про один зі способів поливу Віталій Ліневич.
Свій врожай родина Ліневичів зберігає в холодарці, яку виготовили самі. Зі слів Віталія Ліневича, температура в ній — від двох до п'яти градусів. І в таких умовах фрукти і овочі зберігаються набагато довше.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
