У Центральній міській бібліотеці імені Василя Земляка діти допомагають дорослим плести маскувальні сітки. Щомісяця вони плетуть до 30 сіток.
Про це Суспільному розповіла заступниця директорки міських публічних бібліотек "ЛІТтера" Юлія Ковшун.
За її словами, працівники бібліотеки з перших днів повномасштабного вторгнення були ініціаторами плетіння маскувальних сіток. Пізніше до цього долучилися діти та відвідувачі бібліотеки.
"Пройшло вже більше року, до плетіння сіток долучилися не тільки ми, працівники бібліотеки, але й наші користувачі, відвідувачі бібліотеки. Кожен раз, коли вони приходять у бібліотеку, то бачать цей процес, який відбувається біля входу, і люди активно долучаються до плетіння. До нас приєдналися і діти, які цьому навчилися. Вони тепер активно допомагають нам у цій справі", — говорить Юлія Ковшун.
З початком повномасштабної війни родина Мілани з міста Ірпеня переїхала до Житомира. Дівчинка є читачкою бібліотеки. Вона розповідає, що приєдналася до дівчат, які плетуть сітки для того, щоб пришвидшити перемогу і повернутися додому.
"Ми плетемо ці сітки, щоб наші війська перемогли цю війну і щоб росіяни не знищили нашу техніку. Сітка є важлива для захисту техніки. Ми робимо це, щоб швидше повернутися в Ірпінь і піти до своєї школи, щоб знову побачити своїх друзів", — каже Мілана.
Зі слів переселенки з Харкова Таїсії, у вільний від навчання час, вона приходить до бібліотеки і допомагає плести маскувальні сітки.
"Я дуже чекаю на перемогу. Бібліотекарі сказали мені, що можна приходити і долучитися до плетіння. І я вже декілька разів приходила сюди і плела сітки", — сказала Таїсія.
"Я розпочала плести сітки з червня місяця і продовжую це робити до сьогодні. Я не хочу, щоб над Україною літали ворожі літаки і вірю, що наші захисники повернуться додому живими", — говорить читачка бібліотеки Єва.
Житомирянка Олександра плете сітки упродовж двох місяців. Вона розповідає, що радіє тому, що її мама також приєдналася до цієї роботи.
"Моя донечка приходила до бібліотеки, щоб взяти книжки для читання, і казала, що плела сітки. Її зацікавили. Кожен день вона приходила сюди, наче на роботу, вибирала книжки для себе і допомагала дівчатам в'язати сітки. Потім і я приєдналася до цієї ініціативи, оскільки я зараз у відпустці, і у мене є можливість виділити час", — каже мама Олександри Ірина.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
