Олександр Гребенюк — водій гуманітарної місії ЗСУ "На щиті", він повертає додому тіла загиблих захисників та захисниць. До місії він приєднався у березні 2022 року, а волонтерством займається з 2014 року.
Суспільне провело із ним частину дороги та розпитало про тонкощі такої роботи.
Олександру Гребенюку 47 років.
"У мене сину 20 років. І коли ми маємо молодих пацанів — це, мабуть, найгірше і найважче. Тому на дату народження стараюсь не дивитись", — сказав він.
"Коли везеш дітей до мам — це складно. А дві тисячі кілометрів за кермом — не проблема. Не повечеряти й не пообідати — це не проблема. Докинути на каву чи на дизель — не проблема. Проблема — повертати додому дітей!".
Тіла полеглих військовослужбовців Олександр забирає з моргів у прифронтових регіонах і привозить у рідні громади. Свій маршрут волонтер не розголошує.
"Графік щільний з однієї простої причини — хлопців чекають вдома, аби віддати останню шану, поховати. Для родин це дуже важливо. Тому ми не можемо собі дозволити спати чи десь відпочивати у дорозі. Є два водії, по черзі їдемо. Спочатку опрацьовуємо морги, збираємо тіла, потім опрацьовуємо морги, розвозимо тіла", — розповів водій гуманітарної місії "На щиті".
Перший рейс Олександра Гребенюка як водія автомобіля евакуації полеглих був 8 березня 2022 року. Тоді, пригадав, працювати було важче:
"Перші поїздки були зовсім інші. Згадаймо березень минулого року: немає дизелю, все перекрите, їздили полями. Маршрут був доволі небезпечний і доволі затяжний".
Чоловік зазначив, що на поїздки під обстрілами реагує "нормально":
"Є завдання. Наші хлопці повинні бути вдома якомога можна швидше, їх чекають рідні. Не зупиняють ні обстріли, ні погана погода, нічого".
Олександр Гребенюк волонтерить з 2014 року. Окрім евакуації полеглих, він разом із волонтерами рівненського Будинку ветеранів доставляє гуманітарні вантажі на схід, а також купує транспорт й амуніцію для військових.
"В армію не беруть, я списаний по інвалідності й варіантів потрапити туди у мене поки немає. Я не можу сидіти й чекати з неба погоди. Треба щось робити, якщо не в армії, то для армії. Нещодавно прочитав таку фразу, що велика кількість дронів, велика кількість бронежилетів — це не для армії треба, це для нас треба, щоб воно було в армії. Щоб ми тут нормально, спокійно, тихо жили", — зазначив водій гуманітарної місії "На щиті".
Чоловік працює заступником директора у Рівненському міському тресті зеленого господарства. Розповів, що на роботі до його волонтерської діяльності ставляться з розумінням.
На під'їзді до Рівного автомобіль "На щиті" традиційно зустрічає колона автомобілів із синьо-жовтими та червоно-чорними прапорами. Під час інтерв'ю евакуаційне авто "підрізало" невідоме авто.
Олександр Гребенюк зазначив, що не всі водії пропускають автомобіль "На щиті". І додав, колону пошани для військових також організовують не у всіх містах. Це б уповільнило процес повернення тіл.
9 грудня 2022 року Олександра Гребенюка за особистий внесок у надання волонтерської допомоги та розвиток волонтерського руху нагородили відзнакою президента України "Золоте серце".
"З усім можна звикнутись. Але те, що дітвора... це дуже болить", — сказав волонтер.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
