Володимир Зеленський повів багатосторонню зустріч на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку та обговорив вільний доступ української аграрної продукції на ринок Європейського Союзу.
Про це повідомили в Офісі президента України.
Глава держави зокрема зустрівся з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та віцепрем’єр-міністром, міністром закордонних справ Болгарії Марією Габріель.
Володимир Зеленський подякував Президентці Європейської комісії за її незмінне лідерство й тверду позицію щодо зняття після 15 вересня на рівні ЄС усіх обмежень стосовно доступу української агропродукції.
"Ми створили дієвий механізм підтримки постійного діалогу – Спільну координаційну платформу з питань експорту й транзиту української аграрної продукції. Ця платформа має й надалі працювати та сприяти розв’язанню всіх проблемних питань у сфері агропродукції", – наголосив президент України.
Глава держави поінформував про подальший алгоритм дій українського уряду та координацію спільних кроків.
"Україна – майбутній член Європейського Союзу. Тому вже сьогодні ми повинні спільно працювати над постійною лібералізацією торгівлі в межах єдиного ринку ЄС, недопущенням будь-яких односторонніх обмежень у майбутньому та захистом конкурентних переваг кожного члена ЄС в умовах вільної торгівлі", – переконаний Володимир Зеленський.
Спільно з президентом Румунії та віцепрем’єр-міністром Болгарії сторони обмінялися думками щодо пошуку ефективних рішень у сфері логістики, зокрема збільшення пропускної здатності портів, серед іншого чорноморського порту м. Констанца, та річкового транспорту на Дунаї, а також важливості подальшого нарощування обсягів транзиту української продукції територією Румунії й Болгарії з урахуванням можливостей "Шляхів солідарності" ЄС.
Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляєн високо оцінили зусилля Болгарії, особливо рішення, ухвалене болгарським урядом, і вирішальну роль, яку відіграли лідери парламентських фракцій у Народних зборах Болгарії.
Глава держави подякував президенту та уряду Румунії за внесок у зміцнення єдності ЄС, дотримання принципів єдиного ринку та вільної конкуренції.
"Саме територією Румунії забезпечується понад 60% транзиту українського зерна, яке проходить "Шляхами солідарності" ЄС. Наші спільні зусилля дадуть змогу зменшити навантаження на інфраструктуру українських портів Ізмаїл і Рені, а також пришвидшать перевалювання вантажів. Українська частина Дунаю також має бути внесена до транс’європейської транспортної мережі TEN-T", – акцентував Володимир Зеленський.
Учасники зустрічі окремо обговорили альтернативні транспортні маршрути територією Румунії та Болгарії, що дасть змогу значно наростити обсяги транзиту та зменшити навантаження на внутрішні ринки цих країн.
20 вересня прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща може заборонити ввезення більшого переліку українських продуктів, якщо влада України запровадить обмеження на імпорт польської аграрної продукції.
Що відомо про припинення імпорту українського зерна
Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.
Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.
За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.
2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.
5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.
15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.
Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.
18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.
