Майстри пера та ракетобудування: полтавці, яких знають в Україні та світі

Майстри пера та ракетобудування: полтавці, яких знають в Україні та світі

Майстри пера та ракетобудування: полтавці, яких знають в Україні та світі Суспільне Полтава

У Полтаві народилися або жили чимало видатних українців, які стали відомими на весь світ завдяки своїй праці чи творчості. Суспільне розкаже про п’ятьох жителів полтавського краю та їхній внесок у літературу, кіно, політику та дослідження космосу.

1. Іван Котляревський – письменник

Народився у Полтаві 9 вересня 1769 у сім’ї канцеляриста-шляхтича. Навчався майбутній письменник у Полтавській духовній семінарії, де й почав писати вірші. Після навчання працював канцеляристом та домашнім учителем у сільських поміщиків. Також був учасником Російсько-Турецької війниРосійсько-турецька війна 1877—1878 років — збройний конфлікт між Російською і Османською імперіями за вплив над країнами Дунайського басейну та Балканського півострова..

1819 Котляревський написав п’єсу "Наталка Полтавка" та водевільВодеві́ль — різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику. "Москаль-чарівник". Їх створив для полтавського театру. Ці твори започаткували нову українську драматургію.

Іван Котляревський та його найвідоміший твір "Енеїда"Суспільне Полтава

Іван Котляревський та його найвідоміший твір "Енеїда"

Відомим Іван Котляревський став завдяки поемі "Енеїда" (1842). Цей твір започаткував становлення нової української літератури, адже був написаний розмовною українською.

Помер письменник 29 жовтня 1838 у віці 69 років. Похований у Полтаві. Парк, де розташована його могила, назвали іменем письменника.

Також на Івановій горі у Полтаві є музей-садиба Котляревського. Її спорудили на місці, де раніше був будинок родини письменника. Відновили споруду за акварельним ескізом Тараса Шевченка.

За мотивами творів Котляревського створили мультфільми та кінострічки.

Цікавий факт: "Енеїду" Котляревського знайшли в бібліотеці Наполеона Бонапарта.

Читайте також: У Полтаві показали 400 ілюстрацій до поеми "Енеїда" Котляревського.

2. Юрій Кондратюк – вчений-винахідник

Справжнє ім’я Юрія Кондратюка – Олександр Шаргей. Він народився 21 червня 1897 року в Полтаві. Юрія Кондратюка виховувала бабуся та дідусь. Навчався майбутній вчений у полтавській гімназії, яку закінчив зі срібною медаллю. Згодом став студентом механічного відділення Петроградського політеху. Однак незабаром його мобілізували в армію, де він воював до березня 1918 року.

Після Жовтневого перевороту Кондратюка мобілізували до Білої армії, однак він із неї дезертирував. Після цього змінив документи на ім’я Юрія Васильовича Кондратюка і під цим іменем прожив до кінця життя.

Юрій КондратюкСуспільне Полтава

Юрій Кондратюк

Юрій Кондратюк вивчав проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. Ідеї дослідника щодо створення космічних систем, його розрахунки траєкторій польотів для висадки на Місяць використовують у практичній космонавтиці.

Точних відомостей про смерть Юрія Кондратюка немає. За однією з версій, він загинув 1942 року під час Другої світової війни. За іншою – помер 1952 року. Проте найбільш вірогідно, що науковець помер у концтаборі. Прихильники цієї версії кажуть, що після війни був знайдений рукописний зошит Кондратюка з формулами і розрахунками щодо ракетної техніки на полігоні Пенемюнде. Це ракетний центр Третього рейху в Німеччині.

Іменем Юрія Кондратюка названо астероїд та кратер на Місяці. У Полтаві його ім’я присвоїли музею авіації та космонавтики, а також університетові.

Цікавий факт: коли готували політ на Місяць, в NASA виникла суперечка щодо варіантів виводу корабля на навколомісячну орбіту. Зрештою, ідею взяли з книги Юрія Кондратюка "Завоювання міжпланетних просторів".

Читайте також: До Місяця й назад. Як українець допоміг здійснити посадку на супутник Землі.

3. Симон Петлюра – державний, військовий та політичний діяч

Народився у Полтаві 22 травня 1879 року у багатодітній родині. Проживав у будинку на вулиці Завгородній (нині – Зигіна).

Симон Петлюра навчався у церковно-парафіяльній школі, згодом – в Полтавській духовній семінарії. 1900 року вступив до Революційної української партії (згодом – Української соціал-демократичної робітничої партії). За це із семінарії його вигнали.

Наприкінці Першої світової став головою Українського генерального військового комітету, водночас – увійшов до Центральної РадиУкраїнська Центральна Рада (УЦР), також Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після Всеукраїнського національного конгресу — революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: 4 (17) березня 1917 — 29 квітня 1918.. А 9 травня 1919 року Петлюру обрали Головою Директорії УНРДиректорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.

Симон Петлюра

Симон Петлюра

Через утворення УСРР виїхав до Польщі, щоб організувати воєнно-політичний союз проти більшовицької Росії. 1922 року керівництво радянської Росії, яке очолював Володимир Ленін, непокоїла діяльність Симона Петлюри, тому він був змушений перебувати в еміграції. На засіданні ЦК РКП(б) Ленін заявив:

"Нам, більшовикам, страшний лише один лідер — Петлюра, програма якого небезпечна для нас. І до того часу, доки житиме Петлюра, доти не закінчиться рух повстань проти нас, ми не можемо чекати спокою на Півдні. Тому Петлюру необхідно вбити".

Убили Петлюру 25 травня 1926 року в Парижі. Це сталося вдень біля місцевої книгарні, в якій Петлюра роздивлявся книжки. Вбивця вистрілив у нього сім разів. Симона Петлюру поховали у Парижі.

У Полтаві на честь Петлюри встановили меморіальну дошку на будинку, де він проживав у дитинстві.

Цікавий факт: Самуїла Шварцбарда, який вбив Симона Петлюру, після 16 місяців слідства виправдали. Він свідчив поліції, що Петлюра вчиняв погроми у Петрограді та Одесі. Однак сторона обвинувачення щодо цього не висунула переконливих доказів. Після цього судового процесу створили Лігу боротьби проти расизму та антисемітизму (LICRA).

Читайте також: Неоднозначна постать чи національний герой. Симон Петлюра.

4. Володимир Короленко – письменник, публіцист та громадський діяч

Народився 27 липня 1853 року у родині судді в Житомирі. Змалечку любив мистецтво, музику та літературу. Навчався у гімназіях, а згодом Санкт-Петербурзькому університеті. Навчання покинув через брак грошей. Пізніше був студентом ще двох закладів, які не завершив через відрахування за політичні погляди та вільнодумство. Кілька років Володимир Короленко провів у засланні.

Початком його літературної діяльності вважають твір "Епізоди з життя шукача", опублікований у петербурзькому журналі "Слово". Впродовж 1885-1895 років літературну та громадську діяльність Короленка вважають найактивнішою.

Володимир КороленкоСуспільне Полтава

Володимир Короленко

До Полтави Короленко переїхав 1900 року. Його донька Софія згадувала цей період так: "Після Петербургу з його дощами і туманами, Полтава здавалася нам новим прекрасним світом".

Будинок, в якому проживав Короленко став центром культурного життя у місті. Письменник писав для центральної преси про події на Полтавщині. Підписувався псевдонімом "Полтавець". Також заснував низку благодійних товариств. Активісти організовували притулки, лікарні, школи та дитячі садки по всій Україні.

Помер 25 грудня 1921 року у Полтаві. Тут і похований.

У полтавському будинку Короленка його донька Софія заснувала музей. Також його іменем названі університет та школа. У Шишацькому районі, де щоліта відпочивав письменник, створили ландшафтний заказник "Короленкова дача".

Цікавий факт: Володимир Короленко помер у злиднях. Він не визнавав радянську владу, тому відмовився від продовольчого забезпечення, яке йому пропонували. Також відмовив Володимиру Леніну, коли той запросив письменника поїхати на лікування.

5. Віра Холодна – акторка епохи німого кіно

Віра Левченко (дівоче прізвище акторки) народилася 5 серпня 1893 року у Полтаві. Навчалася у балетному училищі в Москві. Однак не завершила навчання, бо бабуся Віри була проти такого заняття онуки. Згодом продовжила навчання у гімназії, однак все ж вирішила стати акторкою.

Віра ХолоднаЗ соцмереж

Віра Холодна

Першу роль отримала у фільмі "Життя за життя", де відразу зіграла головну роль. Після цієї стрічки Холодна стала відомою. 1915 року знялася в фільмах "Песнь торжествующей любви" та "Пламя неба". Після виходу цих стрічок її стали називати "королевою екрану". За 4 роки акторка знялася більш, ніж у 50 фільмах, започаткувавши новий жанр мелодрам. Його назвали "драмою жіночої душі".

Акторка померла в Одесі у 25 років від форми грипу – іспанки.

Цікавий факт: багато прихильників Віри Холодної не вірили у її смерть. Ходили чутки, зокрема, про те, що акторку отруїли, бо вона була шпигункою французів або чекістів. За іншою версію вважали, що Віру викрали, адже на ній було багато прикрас. Жодна з цих версій не підтвердилася.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди