"Радійте, що живі залишилися". Мешканка зруйнованого будинку в Києві два місяці чекає на нове житло

"Радійте, що живі залишилися". Мешканка зруйнованого будинку в Києві два місяці чекає на нове житло

"Радійте, що живі залишилися". Мешканка зруйнованого будинку в Києві два місяці чекає на нове житло Колаж, Суспільне

21 червня в київській багатоповерхівці на вулиці Крушельницької стався вибух газу, який забрав життя п'ятьох людей. Мешканців зруйнованого будинку відселили до школи-інтернату на Харківському шосе. Люди майже два місяці живуть в очікуванні нових квартир, але будинок поки не здано в експлуатацію. Суспільне дізналось, як живе в інтернаті одна з переселених родин — Анна Єрмак та її син, який має інвалідність другої групи.

Чи звикли ви вже до життя в нових умовах?

Ні, звикнути дуже складно. Повністю "пішла" моя квартира, всі речі. Нічого нам в поліції не повернули, так, деякі документи знайшли. Але з речей — в чому тоді вискочили, в тому сюди й прибули. Тоді спека була 35 градусів. На мені — літня сукня і босоніжки. Але коли ми прибули в цей інтернат, тут вже було все, за декілька годин після вибуху — від зубних щіток до спальної білизни.

Ми забули вже давно роки студентської молодості, але тримаємося, спілкуємося між собою, все нормально. Нас годують обідами, але нам звичніше самим готувати. А тут такої можливості немає, місцева електромережа не пристосована для готування їжі. Єдине, що ми можемо — чай закип’ятити чи їжу в мікрохвильовці розігріти.

Після вибуху жінку з сином переселили в кімнату у школі-інтернатіСкріншот

Розкажіть, у чому є потреба. Чого не вистачає?

Зараз ми повністю забезпечені літнім одягом. Жарко, ми як метелики пурхаємо. Але скоро трішки похолодає, а ми без зимового одягу, без теплих речей, без взуття. Тому що те, що нам приносять, носити неможливо. Потягане, рване, ніяке. Не знаю, чому так. Волонтери перестали до нас приїжджати, а вже йде осінь. І потрібні вітровки, взуття, шарфи для жінок, теплі куртки. Бо може різко похолодати, а нам потрібно бігати по інстанціях, документи на квартиру збирати, їздити.

Це не буде важко забезпечити. Адже всім, хто жив до 4 поверху, рятівники виносили речі. Їм є у що вдягнутися. А вище 4 поверху нікого не пускають. Бо будинок грає. Тільки коли зроблять конструкцію, укріплять будинок, можливо будуть виносити людям речі. Тут живе 17 сімей, і ми можемо лише звернутися до волонтерів по допомогу.

Ви отримували виплати від держави?

Так, практично одразу, десь через 2 тижні ми отримали по 50 тисяч гривень. Але ж такі як я втратили все. От скільки було грошей в гаманці, у мене було 200 гривень, з тим і вийшли. І ми були в розпачі. А тепер, коли нам виділили ці гроші, ми можемо якість фрукти-овочі собі купити, вітамінів додати. Ми кожну копійку економимо, адже нам потім потрібно буде ремонт у квартирах робити.

Читайте також: Недопереселені. Як переживають наслідки вибуху кияни, життя яких він змінив

Хіба держава не відшкодовує ремонт нової квартири?

На основі сертифікату ми уклали договір з компанією-забудовником. Усі квартири дали на 10, а то й на 13 квадратних метрів більші, ніж ми мали. Коли будинок буде зданий, під цей договір нам виділять гроші на ремонт — 2900 грн на квадратний метр квартири. У моєму випадку на двокімнатну квартиру в 61 квадратний метр буде десь 160-180 тисяч. Що непогано, але повністю цього не вистачить на ремонт. Тому ми зараз і збираємо гроші.

Я, наприклад, витрачаю ці 50 тисяч. Але тільки на фрукти, овочі, соки. На одяг я не готова їх витрачати. Тому що можна було б звернути увагу хоча б на ці 4 квартири, які повністю зруйновані. У мене ніяких речей апріорі не буде повернено.

А що далі?

Хтось працює. Ми, пенсіонери, отримуємо пенсію. У мене син — інвалід другої групи. В нього пенсія 1600 гривень, з яких 1200 ми витрачаємо на ліки. На початку волонтери допомогли, забезпечили на 2 місяці вперед. Дали 2000 грн на ліки. А тепер я вже якось сама мушу ці питання вирішувати. Тому що 50 тисяч дали, я можу купити сину ліки. І ще 2 з половиною тисячі дали на відновлення документів.

З вересня треба з’їжджати з гуртожитку. Чи готові ви винаймати житло?

Ні, не готові. Житло в Києві дуже дороге, ми не можемо дозволити собі оренду. Як, за що? Ми матеріально не можемо собі дозволити винаймати житло.

Ми на етапі подачі документів для інвестиційного договору. Але розпочати ремонт у квартирах ми зможемо тільки після того, як подадуть воду і під'єднають каналізацію. Це, як нам сказали менеджери, вирішиться за лічені дні. Ось так все вирішується. Пакет документів дуже невеликий. Для мене нове місце дуже зручне в плані інфраструктури. Квартири дуже хороші. Стіни рівні, підлога, стяжка. Усе решту будемо проводити самі. Мені все подобається. Дуже хочеться вже розпочати ремонт.

За зруйноване житло людям виплатили 50 тис. гривеньУНІАН

Що ви пам'ятаєте про момент вибуху?

Син врятувався тільки тому, що був на кухні. Це єдина кімната, в якій лишилася підлога. Його просто під час вибуху підкинуло на пів метра і поставило назад. Він з кухні вийшов, став на трикутник, що залишився, забрав телефон. Вийшов у тамбур на дві квартири, почув крики сусідки. Син взяв сусідку за руку і вивів на сходовий майданчик, а спуститися нічим — він обвалився. От вони там стояли і дзвонили в МНС, щоб їх урятували. Їх витягнули через дах, через 5 під’їзд.

Що було найцінніше у квартирі, за чим найбільше шкодуєте?

Усілякі там ювелірні вироби, то діло наживне, я вже майже змирилася. Але те, що ми з під’їзду втратили 5 людей, з цим ми не зможемо змиритися ніколи. Ми втратили сім’ю з трьох людей, сусіда мого знизу Сашу, який завжди посміхався, і бабусю, яка працювала вчителькою і все життя несла добро. От за що це? За що? Зараз наше головне бажання — щоб експертизи закінчилися та нам сказали причину. Сказали, хто в цьому винен. І напевно, дехто буде судитися з організацією, яка винна в цьому.

Як нам Кличко сказав: "Радійте, що живі залишилися". Радощів тут небагато, тому що біль втрати дуже сильна. Хоч вони нам і не родичі. Але ні за що люди загинули, через халатність чиюсь.

Чи обговорюєте ви якісь версії вибуху? До чого схиляєтеся?

Ми всі схиляємося до версії вибуху газу. Ми всі чули запах газу. Мій син не користується ліфтом, сам підіймається з першого на дев’ятий поверх. І коли він за три дні до вибуху підіймався, то сказав мені: "Мамо, на рівні 6-7 поверху дуже сильно пахне газом". А перед тим у нас познімали лічильники на газ і поставити такі байпаси. Деякі люди дзвонили в службу газу. Газовики заперечують, але ми схиляємося до версії про вибух газу.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди