Національні університети "Чернігівський колегіум" та "Чернігівська політехніка" не фіксують збільшення вступників-чоловіків на бакалаврат для отримання другої вищої освіти. Про це Суспільному повідомили ректори двох вишів. З їх слів, цьогорічні абітурієнти — це переселенці, або ті, хто був змушений змінити професію у зв'язку з втратою роботи. 4 вересня 2023 року до Верховної Ради внесли законопроєкт, який пропонує зміни до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Що може змінитися після ухвалення законопроєкту — читайте далі.
НУ "Чернігівський колегіум" імені Тараса Шевченка
У 2023 році, щоб здобути вдруге ступінь бакалавра, до вишу вступили близько 200 студентів.
"У нас дуже багато переселенців і людей, які в пошуку роботи. Серед них не тільки чоловіки, а і жінки просто перекваліфіковуються і здобувають іншу освіту, враховуючи те, що вони втратили роботу. Багато підприємств, структур та організацій не функціонують. Сьогодні їх приблизно 185. Це особи, які здобувають другу вищу освіту", — каже ректор НУ "Чернігівський колегіум" імені Т. Шевченка Олег Шеремет.
НУ "Чернігівська політехніка"
У 2023 році здобувати другу освіту до університету на ступінь бакалавра вступили 43 студенти, це як жінки, так і чоловіки. Про це Суспільному розповів відповідальний секретар приймальної комісії Андрій Єрошенко.
За словами ректора університету Олега Новомлинця, такі студенти були і до повномаштабного вторгнення.
"Ці люди були завжди. Скоріше, це їх виробничі вимоги, наприклад, у зв'язку з новою роботою. У зв'язку з війною та мобілізацією ми такої тенденції на бакалаврат не бачимо".
Ректор повідомив, що абітурієнти, які хочуть отримати другу вищу освіту, частіше вступають на магістратуру. Порахувати точну кількість таких студентів у виші поки не можуть, прийом заявок на вступ до магістратури здійснюється ще до кінця вересня.
Зміни, які пропонують внести до ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"
Ініціаторами змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" стали народний депутат від партії "Слуга народу" Федір Веніславський, народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла. Пояснюють це тим, що у 2022 році понад 106 тисяч чоловіків вступили до навчальних закладів, де здобувають освіту за кваліфікаційним рівнем, що є нижчою чи дорівнює тій, яку вони вже мають.
"Зазначена практика ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, формування навчальних груп студентами різних вікових поколінь, непослідовність здобуття різних рівнів освіти негативно впливає на рівень національної безпеки і оборони України, деморалізує морально-психологічний стан військовослужбовців, які зі зброєю в руках захищають незалежність, територіальну цілісність України, забезпечують в умовах воєнного стану дотримання прав і свобод громадян України, у тому числі і права на освіту військовозобов’язаним, яким держава вже забезпечила реалізацію права на освіту", — йдеться у законопроєкті.
Згідно з чинним законодавством на сьогодні відстрочку від мобілізації мають:
- здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
- асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною, або дуальною формами здобуття освіти.
Якщо ж правки будуть підтримані, то студенти від 30 років, які здобуватимуть додаткову освіту з цього переліку, права на відстрочку від мобілізації не матимуть. Це стосуватиметься і тих, хто вступив у повні 29 років.
Водночас відстрочення від мобілізації зберігатимуть для студентів:
- тих, хто ще не досяг 30 років і здобуває послідовну освіту;
- педагогічних працівників, які працюють у закладах освіти (за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки).
У Чернігівському обласному ТЦК та СП повідомили, що працюють згідно з чинним законодавством і нових нормативних документів з цього питання вони не отримували.
Більше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
