Майже шість кілометрів пішки добираються учні із села Конева Вендичанської громади до школи, що в селі Озаринці — Могилів-Подільської громади. Рік тому дітей возив автобус. Чому він перестав їздити та як пропонують вирішити ситуацію у місцевому відділі освіти — дізнавалося Суспільне.

Першого вересня з квітами та під парасолями на зупинці у селі Конева зібралися батьки та учні. Рік тому у школу в село Озаринці тут їх забирав шкільний автобус. Та сьогодні добиралися хто як може, розповіла Суспільному мама Мирослава Шовкалюк. Бо шкільний автобус сюди більше не їздить.
"Старші їдуть велосипедами. Деякі батьки наймають машину. Вона теж не дешево коштує, щоб поїхати. Маю троє діток: двоє до садочка і учениця", — розповіла Мирослава Шовколюк.

Добиратися дітям до школи треба у село Озаринці. А це майже п’ять кілометрів через поля, розповіла мама Галина Кирильчук.
"Транспортом — це буквально 10-15 хвилин, машиною можна швидко добратися. А щоб добратися, їм треба на годину раніше вставати", — каже Галина Кирильчук.

Восьмикласниця Анастасія на уроки або їздить велосипедом, або ходить пішки. Каже, збираються з друзями компанією, бо самій ходити страшно.
"Власники там тримають садок. Там собаки. Будемо просити, щоб вони зачиняли собак, щоб ми йшли пішки. А ще, бачите, дорога заросла. Машини їздять, нас дощем обливають. Немає, як іти до школи пішки", — каже Анастасія.
Якщо старшокласники можуть добиратися самі, то як меншим дістатися у садочок, каже бабуся Наталія.

До Озаринецького ліцею ходять 24 учні, розповів директор Віктор Мельник.
"Там і перший клас, і другий клас, і третій. Десь восьмеро діток повинно бути молодших. Потім 5, 6 не набагато відрізняється. Їх теж десь 5-8. тобто маленьких діток до шостого класу — половина цієї кількості: 12-13 діток", — розповів Віктор Мельник.

Раніше учнів возив шкільний автобус. Він був на балансі ліцею. Мав малу пасажиромісткість, тому робив два рейси, каже Мельник. Але через незадовільний технічний стан возити дітей ним не можна.
"Він знятий з використання, як непридатний для перевезення дітей. А щоб відкрити новий маршрут з іншої громади в цю, згідно закону про освіту — це питання органів місцевого самоврядування", — каже Мельник.

Організувати підвіз дітей з села Конева до Озаринець — проблемне питання, каже начальник профільного відділу Вендичанської селищної ради Роман Трачук. Село Конева належить до їхньої громади. А ось школа — на території Могилів-Подільської. Одна громада не може фінансувати послуги, які надаються в іншій. Та й автобус Вендичанської школи не може возити учнів до навчального закладу в іншій громаді.
"Згідно ст. 13 закону “Про повну загальну середню освіту”, якщо населений пункт перебуває на межі двох громад, вони спільними зусиллями мають забезпечити підвіз дітей", — розповів Трачук.

Тому, каже, 2021-2022 навчального року за підвіз сплачували на умовах співфінансування, аби не було нераціонального використання коштів. Але на 2022-2023 — такої домовленості не досягли. Бо в Озаринецького ліцею автобуса немає, посади водія і супроводжуючого вихователя скоротили. Тоді, розповідає, запропонував шукати приватного перевізника.
"Він порахував, що це буде приблизно 575 тисяч на рік на 175 навчальних днів, які є відповідно програми. Фінансування могло змінитися, бо можуть бути карантини. Ми не знаємо, як розвернеться ситуація з бойовими діями. Ми звернулися з листом, що ми знайшли підприємця, з вашої громади. Він готовий возити. Давайте цю суму розділимо навпіл — 50 на 50. Могилів-Подільська громада нам знову у цьому відмовила", — каже Роман Трачук.

Батькам пропонували перевести дітей до Вендичанського опорного закладу. Тут є автобус “Неоплан”, який розрахований на велику кількість пасажирів. Підвіз здійснюють двічі на день. Бо у першу половину навчаються учні молодших класів. У другу — старшокласники.
"Батьки не погоджуюся, у випадку повітряної тривоги далеко їхати чи дитинка захворіла, то теж треба їхати. Виходить, що ми будемо їхати через нашу Озеринецьку школу, її минати і їхати до них у школу", — каже Трачук.

Могилів-Подільський міський голова Геннадій Глухманюк коментувати ситуацію відмовився. Допоки в обох громадах чиновники цитують закони, діти у теплу пору року добиратимуться, як можуть, а ось що ж буде взимку, каже Галина Кирильчук.
"Громади не можуть знайти цільове використання цих коштів для діток. А для кого ж тоді ці кошти використовувати?! Ну для кого?! Для своїх дітей?! Якби їхні діти пройшли таку дистанцію рік взимку, восени, навесні, спека, сонце, дощ, як наші, то, думаю, вони дуже швидко знайшли і автобус, і водія, і медсестру", — розповіла Галина Кирильчук.
Суспільне стежитиме за розвитком подій, деталі повідомимо.