Менший брат відшиває для захисників прапори, старший – майструє саперські "кішки". Суспільне поспілкувалося з родиною Таранюків. Максиму – 12. Каже, синьо-жовті та червоно-чорні прапори для оборонців почав шити на літніх канікулах.
"Це інструмент такий був у дідуся, старий, і я вирішив спобувати робити кішки. Вдома я всеодно нічого не роблю, то ось вирішив корисне щось зробити", – каже Богдан.
Працювати за швейною машинкою та власне шити прапори не важко, каже Максим. Головне – бажання. Стяг робить двох розмірів : метр на метр та метр на 30 сантиметрів. Аби шов був рівний і акуратний – перед пошиттям синю та жовту тканини скріплює шпильками.
Шити прапори Максим почав на літніх канікулах. За майже три місяці, каже, виготовив та передав захисникам 40 знамен. До цього для українських бійців на уроках трудового навчання разом з однокласниками шив амуніцію. Тоді ж, розповідає, вчитель Віктор Могуч запропонував йому виготовляти прапори. Їх замовили військові.
"Мені це не важко, а так я допоможу нашим захисникам і приближу нашу Перемогу. Ми віддаємо воїнам у гарячі точки, коли вони відвоюють села то там їх повішають", – каже Могуч.
Синами пишаються, – каже батько Петро Таранюк. Хлопці вмотивовані, вірять у перемогу України.
"Це найбільша гордість і радість для батьків. Діти не залишилися осторонь цієї великої загальної проблеми", – розповідає Таранюк.
Дякують за волонтерство братам і захисники. З передової надсилають світлини із прапорами.
