Освітні втрати і навчання за кордоном: як це бачать у Держслужбі якості освіти

Освітні втрати і навчання за кордоном: як це бачать у Держслужбі якості освіти

Особливості нового навчального року
Фото ілюстративне\Суспільне

В школах України вимірюватимуть рівень освітніх втрат, пов'язаних зі змінами в навчальному процесі через повномасштабне вторгнення РФ. Водночас, як розповів в етері Суспільне. Спротив Суспільному заступник голови Держслужби якості освіти Іван Юрійчук, саме поняття "освітні втрати" з'явилось не через війну й існувало раніше. Освітянин пояснив тонкощі навчального процесу 2023-24.

Очний та змішаний формати

Очне навчання розпочнеться там, де це будуть дозволяти безпекові умови, також у частині закладів триває облаштування укриттів. За словами Івана Юрійчука, змішану форму навчання доцільно використовувати в регіонах, де є складна безпекова ситуація:

"Ми сподіваємося, що виключно очну форму навчання можна буде використовувати в тих регіонах, де відносно спокійна ситуація. Але розуміємо, що півтора року триває війна і абсолютно спокійних регіонів в нашій країні немає. Тому, думаю, що залежно від поточної ситуації школи будуть адаптуватися до відповідних умов і змінювати формати по ходу навчального року".

Раніше, під час серпневої конференції, міністр Оксен Лісовий зазначав, що загалом з нового навчального року до аудиторій повернеться близько 500 тисяч дітей.

Навчання українських дітей, які перебувають за кордоном

Щодо навчання дітей, які перебувають за кордоном, посадовець зазначив, що важливо, щоб заклади освіти, до яких звертаються такі діти, були готові навчати у зручному для них форматі.

"Маємо розуміти, що ці діти, скоріш за все, навчаються закордоном в школі. І треба уникати перевантаження дітей. Вони навчаються вдень у місцевій школі за кордоном, а після того мають приходити та вчитися в українській школі. Нещодавно міністр робив про це заяву. Я думаю, що ми зможемо змоделювати таку систему, в якій діти будуть мати можливість зарахувати певні предмети, які вони вивчають у закордонних школах, при поверненні в Україну, а тут їм доведеться вивчати тільки ті предмети, які є українськими", — зауважив Іван Юрійчук.

Він додав, що, скоріш за все, буде різниця у рівні навчальних досягнень, тому що відрізняються програми. Тому кожному вчителю потрібно дати інструмент, яким він міг би "визначити рівень навчальних досягнень кожного учня і спроєктувати індивідуальну освітню траєкторію".

За його словами, є діагностичні тести, розміщені на сайті "Всеукраїнської школи онлайн". Вони доступні учням, вчителям, батькам та дають можливість з’ясувати рівень навчальних досягнень станом на конкретний день. Зараз на платформі ВШОВсеукраїнська школа онлайн — це платформа для дистанційного та змішаного навчання учнів 5-11 класів та методичної підтримки вчителів. є діагностичні тести з математики та української мови. На початок вересня планують додати тести ще з семи предметів.

Що таке "освітні втрати" та як їх оцінити

Як зазначив Іван Юрійчук, поняття освітніх втрат з’явилося не у зв'язку з війною чи коронавірусом. Освітні втрати супроводжують навчальний процес у будь-якому режимі чи часі.

"Діти хворіють, після канікул вони по-різному пам’ятають те, що вивчали минулого навчального року. Це також про освітні втрати. В Україні є системна проблема — мало освітніх вимірювань на діях національного рівня, для того, щоб краще розуміти, яка в нас ситуація з втратами, прогалинами. Ми маємо системно відстежувати ситуацію, мати заміри в багатьох точках. Тоді можна порівнювати, відстежувати динаміку", — розповів Іван Юрійчук.

На думку освітянина, наразі можна робити висновки про різницю між тим, що учні досягнули й тим, що мали б досягнути відповідно до державних стандартів:

"Ми започаткували у 2023 році тестування, яке будемо проводити впродовж трьох років. Тоді можна буде говорити про певну динаміку. В другій половині вересня ми оприлюднимо звіт з детально розписаними даними за результатами того дослідження, яке ми тепер проводили".

Навчальний процес на тимчасово окупованих територіях України

Зі слів посадовця, багато закладів освіти працюють з дітьми, чиї школи знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Насамперед йдеться про тих школярів, яким вдалося виїхати за межі цих територій.

"Ми маємо забезпечити цим дітям доступ до освіти, але повинні розуміти те, що долучення до освітнього процесу в українських школах дітей, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях станом на зараз, може бути ризикованим. Потрібно зважливо підходити до кожної ситуації. Але ті діти, які виїхали за межі окупованих територій, можуть долучитися до освітнього процесу в будь-якій школі", — додав Іван Юрійчук.

Прийняття дітей-переселенців у навчальний заклад

Заступник голови Держслужби якості освіти наголосив, що варто дбати про психологічний добробут учнів і вчителів. Та додав, що торік вдалося провести тренінги за апробованою програмою “Безпечний простір” для понад шести тисяч вчителів, а вони мали попрацювати зі своїми учнями.

Якщо дитина повертається з-за кордону та відновлює своє навчання в українській школі, вона, за словами Івана Юрійчука, має можливість прийти в той клас, у якому мала б бути. Далі відбувається діагностика рівня навчальних досягнень, а завданням вчителів та директора є надолуження різниці в освітніх програмах.

Посадовець додав, що для вчителів проводять підвищення кваліфікації, для цього підготували мережу тренерів. Це, за задумом, дасть можливість дітям, які повернулися з-за кордону, швидше адаптуватися.

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок