"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі New York Times, apostrophe.ua/

Під час протестів у різних містах Білорусі правоохоронці затримали понад 6 тисяч людей. Частину з них побили. Натомість опозиційні Telegram-канали закликають не відступати та продовжувати мирні акції. Суспільне розповідає історію одного з перших затриманих у Мінську.

Кирило займається діджитал-маркетингом. Народився у Запоріжжі, а дитинство провів разом із батьками в Мінську. Після школи хлопець повернувся до України, а в 2016 році переїхав із Запоріжжя до Одеси. До Білорусі чоловік повернувся наприкінці 2019 року.

За його словами, мешканці Білорусі до останнього сподівалися на чесні та відкриті вибори та перемогу опозиційних кандидатів. Кирило називає білорусів мирними людьмі, які вміють чекати, адже чекали протягом 26 років – саме стількиЛукашенко став президентом 20 липня 1994 року. Олександр Лукашенко перебуває на посаді президента.

Своєю історією Кирило поділився з Суспільним Одеси, і попросив з міркувань безпеки, не вказувати його прізвище та не показувати фото.

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусіoz.by, sprotyv.info

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

“Цих двохдо мене”. Затримання

8 серпня Кирило разом із друзями їхали центральним проспектом Мінська. Тоді автомобілісти зібралися на акцію солідарності з велосипедистами, яких напередодні затримав ОМОН.

“Я сидів ззаду на пасажирському кріслі, спереду сиділи мій друг та подруга-водійка. Поблизу площі Незалежності автомобіль ДАІ попросив нас зупинитися. Інспектор без жодних пояснень забрав у дівчини документи та сів до себе в автомобіль. Через п’ять хвилин приїхав другий екіпаж”, – розповідає Кирило.

Інспектор з другого екіпажу, почав адміністративний процес. Водійці закидали безпричинний звуковий сигнал. За словами чоловіка, спочатку правоохоронець поводився “доволі м’яко”, однак запрошував піти до нього в автівку. Дівчина відмовилася. У цей час з рації інспекторів почулося: “Зухвалі пасажири, потрібна підтримка”. За хвилину автомобіль, в якому був Кирило, заблокував сірий мікроавтобус.

“Раптом під’їхала ще одна автівка – чорна GeelyЗа словами Кирила, на таких в Білорусі їздять керівники ДАІ та різні посадовці.. Звідти вийшов хтось із керівництва мінського РУВС Районний відділ внутрішніх справ. (рос. - РУВД)та сказав “Двох до мене”. З мікроавтобусу вибігли омонівці та почали витягувати нас. Поклали обличчям вниз, потім кинули в бусик на підлогу. Так на колінах та головою в підлогу ми їхали до РУВС. Усю дорогу над нами стояли працівники ОМОН”, – каже чоловік.

“Змусили зняти годинники, ремені, шнурки”. Мінське РУВС

До протоколу за звуковий сигнал додалися ще два. Кирила та його друга звинувачували у порушенні ст. 17. 1Дрібне хуліганство. та ст. 23.4Непокора законному розпорядженню або вимозі посадової особи при виконанні ним службових повноважень. Кодексу Республіки про адміністративні правопорушення. У РУВС Кирила з товаришем відвезли до актової зали. Там вже були четверо людей, яких також затримали після спілкування з ДАІ.

За словами нашого співрозмовника, в нього забрали телефон ще в бусику. Зняли з них ремені, цепочки, шнурки, годинники.

"Залишили просто в одязі, хоча й не казали, що ми затримані. Ми навіть тоді не знали, за що саме нас “затримали”. Потім всіх розсадили, ми писали свої пояснення, писали, що не згодні з протоколами. У РУВС нас тривали 3-4 години, потім ознайомили з пам’яткою про адміністративний арешт. Тільки тоді ми зрозуміли, що все ж затримані”, – згадує він.

Кирило запевнив, що весь час йому відмовляли в проханні зателефонували близьким чи юристам. Зв’язатися з адвокатом спершу збиралися дозволити лише тим, хто має відповідний договір.

“У одного з хлопців була угода з юристом. Але навіть йому зателефонувати не дали, навіть не повідомили, де його клієнт. Склали справи, написали протоколи, ми написали пояснення та коментарі. Зазначили, що не погоджуємось. Коли оформили, нас на міліцейській “Газелі” вивезли на ОкрестінаСІЗО на вулиці Окрестіна у Мінську.”, – каже Кирило.

Там чоловіків помістили до ізолятору тимчасового тримання, де вони просиділи приблизно до 8 ранку.

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусіzaxid.net, 5 канал

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

“Ми сиділи в клітках, вентиляції не було”. Дорога до Жодино.

Зранку всіх затриманих почали збирати групами. За словами Кирила, усього “назбиралося” 5-6 автозаків, у кожному орієнтовно по 20 людей. Куди саме везтимуть, чоловікам не казали. Зателефонувати родичам чи адвокатам також не дозволяли.

“Ми думали, що нас просто налякають, привезуть назад, а потім випустять. Але в дорозі ми провели майже півтори години. Колону супроводжувала автівка ДАІ. Якоїсь миті зупинилися, двері автозаків відкрили. Ми сиділи в клітках, вентиляції не було. Але було дуже спекотно та сонятно. Раптом почули розмови конвоїрів, які про щось говорили та сміялися. Почали стукати по клітці, аби нам увімкнули вентиляцію. Ближче до обіду її вимкнули: аби не сів акумулятор”, – каже Кирило.

Згодом він зрозумів, що “зупинка” насправді була очікуванням. Поки їх “приймуть”. Якоїсь миті конвоїри почали виводити по 20 людей. Чоловік додає, що йшли довгими коридорами, схоже на бомбосховище чи КДБ.

"Ішли хвилин 15, поки нас не вивели до приміщення. Ми зрозуміли, що у в’язниці. Хоча на той момент ще не були засуджені. І не могли там знаходитися юридично”, – розповів Кирило.

“Уперше ми поїли на другу добу після затримання”. В камері.

Камера, до якої потрапили Кирило з другом, була розрахована на 10 людей. З них двоє були “звичайними” – затриманими за керування автівкою без водійського посвідчення та за побутові злочини. Решту Кирило назвав “також політв’язнями”.

Він каже, що на всі вимоги зателефонувати адвокату чи близьким їм відмовляли. З моменту затримання вперше поїли зранку 10-го серпня.

"Питної води не було, лише вода з-під крану. Десять “шконок”, два вікна з решітками та без сонячного світла. Але нам пощастило, ми були одними з перших затриманих через акції та протести, тому нам дали рушник та навіть постіль”, – ділиться Кирило.

Згодом двох “звичайних” затриманих з камери відпустили під підписку із зобов'язанням прийти на судове засідання. Однак замість них привели нових людей.

“Це також були політв’язні. Одного затримали, коли той намагався дізнатися в ДАІ, чи може він проїхати додому, адже дорога була перекрита. Він був в компанії ще трьох людей. Усіх їх затримали 8 правоохоронців. Другий хлопець – працівник ринку, який розпивав алкоголь, але йому закидали участь у масових мітингах. Побили та привезли до Жодино", – згадує Кирило.

За його словами, вони не знали, що відбувається в Мінську та як минули вибори:

"Але коли хлопці розповіли про барикади та зіткнення зі спецназом, зрозуміли, що судового засідання в понеділок не буде”.

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусіsq.com.ua, pngio.com, PNGwave

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

“Це походило на дикий фарс, цирк”. Суд.

“Засідання” відбулося у вівторок 11 серпня. Попри те, що судити, за словами Кирила, мали за місцем затримання або проживання, суддів привезли безпосередньо до в’язниці.

“Це був ніби дикий фарс. Не суд, а цирк. Суддя тебе ніби слухає, киває головою і одразу каже вирок. Вони не чули ані аргументів, ані прохань про адвокатів, ані слів про свідків чи наявні записи. Навіть не покликали свідка, який сидів зі мною в одній камері. Просто прочитали мій коментар з протоколу, рапорт ДАІ та дали 14 діб, по 7 за кожну статтю. Суддя сказала, що не має підстав не вірити записав міліції”, – пояснює співрозмовник Суспільного.

Кирило також розповів, що найпершим затриманим, учасникам велопробігу, давали по 5 діб ув’язнення за кожну статтю. Однак згодом цього виявилося “замало”.

“Один з хлопців розповів, що під час розгляду справи до судді зайшла колега і запитала, мовляв, за два протоколи даємо 10 діб? А та відповіла, що 10 – це замало, мінімум 12, а може, й більше. Після цього почали давати 6+6, 7+7 тощо”, – наголошує чоловік.

Згодом до колонії почали масово звозити нових затриманих. За підрахунками Кирила, за ніч могли привезти від 250 до 500 людей. З 9 серпня всі затримані були побитими та “зі слідами дубинок”. Потім навіть створили окремі жіночі камери, а Кирила з іншими чоловіками перевели до камери на чотирьох осіб.

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусіradiokp, tut.by,

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

“Побитих відпускали вночі, аби ніхто не бачив”. Звільнення

Ще у старій камері, “десятці”, затримані почули шум з вулиці. Тоді вони не розуміли, що саме відбувається, але згодом здогадалися: під входом до колонії почали збиратися люди.

“Якось з радіо, напевно, з вулиці, ми почули, що Караєв вибачився за затримання та катування людей. Випускати почали з п’ятниці. Побитих вивозили вночі на автозаках, аби ніхто не бачив. Нас випускали в п’ятницю. Питали, чи визнаємо провину. Якщо визнавали, то відпускали, називали це амністією. Казали, якщо знову буду брати участь в мітингах, відсиджу ті дні, що залишилися, ще й нових додадуть. У кого залишалася одна доба, ті відмовлялися. Я підписав зізнання, бо мені залишалося ще 8 діб”, – зазначає Кирило.

Його відпустили 14 серпня приблизно о 20:00, однак під час розмови з Суспільним він розповів, що досі не отримав рішення суду, тоді як термін апеляції закінчиться вже 17 серпня.

“У в’язниці нормально, на Окрестіна - Освенцим”. Знущання над водійкою.

Кирило запевнив, що не має скарг на працівників колонії Жодино. Там не застосовували фізичного насилля, та не було “карательства”. Найжахливіші речі відбувалися в РУВС та на Окрестіна.

“Дівчині, яка була за кермом нашої автівки, дали три доби. На Окрестіна. Там було моральне знущання. Її принижували, обзивали, обіцяли пустити по колу. Повністю роздягали, оглядали. Спочатку оглядали жінки, потім і чоловіки. Казали розставляти ноги, ставили на коліна з руками за головою. У камері на шістьої їх було понад 20 людей. Дівчину залякували, погрожували”, – запевнив колишній затриманий.

Увечері 11 серпня водійку авто, на якому їхали Кирило та його друг, відпустили.

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в БілорусіФото: NBC News

"Побитих звільняли вночі, аби ніхто не бачив". Історія одного з перших затриманих в Білорусі

“Про все читав у Telegram, телебачення вдає, що нічого не відбувається”

Повернувшись додому чоловік шукав всю інформацію про мітинги та акції в Білорусі у Telegram-каналах. Однак запевнив: ці ресурси не координують протести. Більшість організаторських питань люди вирішують самостійно у чатах, домовляючись про дату та місце зустрічей.

“Конкретних координаторів немає. Власноруч вирішуємо, що і як робити. Телебачення повністю ігнорує всі події. Не показують нічого, крім нарад президента та його слів про алкоголіків та наркоманів, які нібито приїхали з Польщі, Росії, України, Литви. А люди, з якими я був у камері, – представники малого бізнесу, айтішники, люди з вищою освітою. Люди, які не хочуть їхати зі своєї країни, хочуть жити в Білорусі. Але в інші, успішній, вільній, де можливі чесні вибори”, – підкреслив Кирило.

Він переконаний, що головним каталізатором акцій та протестів став абсурдний результат виборів. Якби Лукашенко переміг не у співвідношенні 80% до 10%, а хоча б з різницею в 20%, можливо, мітинги не були б настільки масовими.

Також обурення викликала й реакція влади Республіки Білорусь на пандемію COVID-19, оскільки Лукашенко запевняв, що коронавірусу не існує, оскільки його ніхто не бачить. Водночас у людей помирали близькі та хворіли друзі, запевнив Кирило.

Наразі люди виходять на вулиці з кількома чіткими вимогами: анулювати результати президентських виборів, призначити нові та звільнити всіх політичних в’язнів.

Що відомо

  • У Мінську і ще понад десяти містах Білорусі тривають масові акції протесту у зв'язку з результатами виборів, за якими у чинного президента Олександра Лукашенка 80,1% голосів, а у його опонентки Світлани Тихановської — 10,1%.
  • У ніч на 13 серпня у кількох білоруських містах силовики затримали 700 осіб, тоді як за перші дні протестів — 6 тисяч.
  • Пізніше зі слідчих ізоляторів почали звільняти учасників акцій протесту.
  • 14 серпня працівники промислових підприємств Білорусі вдруге вийшли на акції солідарності з вимогою переглянути результати виборів президента країни та припинити насильство щодо громадян.
  • 10 серпня влада Білорусі підтвердила загибель одного чоловіка під час протестів у Мінську. Згідно з офіційною інформацією, Олександр Тарайковський загинув, коли намагався кинути в силовиків вибухівку.
  • Цивільна дружина Олександра Тарайковського, котрий загинув у Мінську 10 серпня, каже, що чоловік вийшов з дому в одних шортах і не мав із собою вибухівки.
  • 15 серпня у Мінську біля метро "Пушкінська" відбулася акція пам’яті загиблого під час протестів Олександра Тарайковського. Тисячі жителів міста прийшли вшанувати загиблого.
  • ЗМІ опублікували нове відео і фото загибелі протестувальника у Мінську.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди