Росія може частково відновити контроль над капіталом, щоб зупинити падіння рубля до рівня, якого не було з початку війни в Україні.
Про це пише Bloomberg з посиланням на чотирьох осіб, знайомих з ходом дискусії.
Джерела на умовах анонімності повідомили, що пропозиція зобов'язати продаж експортної виручки обговорювалася на нараді між урядом та експортерами 14 серпня, до того, як Центробанк Росії оголосив про екстрене підвищення ставок.
Два співрозмовники агентства зазначили, що прориву досягнуто не було, і ще одна зустріч може відбутися пізніше цього тижня.
Банк Росії 15 серпня підвищив базову ставку до 12% з 8,5% після того, як рубль перевищив 100 за долар вперше з березня 2023 року. Примусовий продаж доходів від експорту разом з іншими заходами, такими як обмеження банківських переказів іноземної валюти, допоміг зупинити падіння рубля після початку війни.
Bloomberg зазначає, що рубль зріс після оголошення ЦБ РФ, однак все ще входить до трійки найгірших показників у країнах, що розвиваються цього року, втративши близько 25%.
Без додаткових заходів, таких як інтервенції центробанку або обов’язковий продаж експортної виручки, може знадобитися кілька місяців, щоб рубль зміцнився, вважає економістка Renaissance Capital Софія Донець.
Оскільки значна частина резервів Центрального банку РФ вже заморожена санкціями, політики не захочуть пробиратися на валютний ринок із прямими інтервенціями.
За останні місяці російські експортери вже продають на ринку понад 80% своєї виручки, свідчать дані Центробанку. Глава Ельвіра Набіулліна в липні заявила, що Центробанк Росії уважно стежить за продажем іноземної валюти від експортерів і тільки 1% загальних доходів залишається за межами країни.
Що відомо про вилучення російських активів
10 березня президент Володимир Зеленський підписав закон про примусове вилучення об’єктів власності Російської Федерації та її резидентів. Вилучення здійснюватиметься без компенсації.
У березні Мін’юст США оголосив про створення KleptoCapture — підрозділу з пошуку активів російських посадовців і олігархів, які намагаються її приховати від санкцій. 26 квітня генеральний прокурор США Меррік Гарленд підтримав ідею передання активів російських олігархів, конфіскованих через агресію РФ, безпосередньо Україні.
Наприкінці квітня Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт, який передбачає конфіскацію заморожених активів російських підсанкційних юридичних та фізичних осіб. Вилучені кошти пропонується спрямувати для надання додаткової військової та гуманітарної допомоги Україні.
Міністерка фінансів США Джанет Єллен стверджує, що у США не існує законних механізмів конфіскації заморожених активів російського Центробанку з тим, щоб їх потім можна було використати для відновлення економіки України.
24 червня Сенат Канади схвалив законопроєкт, який передбачає можливість конфіскації російських активів.
14 листопада 2022 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про "Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агресією проти України", яка містить визнання країнами ООН потреби створення міжнародного механізму відшкодування збитків, завданих Україні Росією та рекомендації державам щодо створення міжнародного реєстру збитків.
18 листопада 2022 року ЄС заморозив 68 мільярдів євро російських активів, згідно з внутрішнім документом Єврокомісії. Наразі Євросоюз вивчає можливість направити деякі із заморожених активів банку Росії на відновлення України. Обговорення перебуває в ранній стадії, тому що для таких кроків потрібен перегляд правової основи.
Як повідомило у лютому видання Bloomberg, юристи Європейського союзу вважають, що Брюссель повинен розглянути можливість вимагати від банків повідомляти деталі про розміри заморожених активів російського Центробанку, якщо санкційні кошти захочуть використати для повоєнної відбудови України.
