На Кіровоградщині водогін "Дніпро-Кіровоград" забезпечує водою 400 тисяч родин. Мережі починаються у Світловодську й завершуються у Кропивницькому. Дніпровська вода йде до обласного центру 120 кілометрів. У разі аварії підключають іншу гілку водогону. Якщо це не виходить, підприємство зупиняє насоси й підвозить воду машинами. Суспільне дізнавалося, чи є джерела ближче до Кропивницького і чи вони можуть за обсягами і якістю замінити дніпровську воду.
Чи є альтернатива водогону "Дніпро-Кіровоград"
Альтернативи водогону майже немає, говорить керівник підприємства "Дніпро-Кіровоград" Микола Романюк. За його словами, водогін збудували в 1970 роках саме через те, що не побачили іншої можливості забезпечити водою людей і промислові підприємства. Причина малих запасів води на Кіровоградщині – її розташування на кристалічному щиті.
"Кіровоградщина – маловодний регіон. Як би ми не хотіли, а підземних джерел у нас майже немає. Глибина свердловин незначна. Якість їх не відповідає нормативам. Кількість теж невелика через шахти, які відкачують ґрунтові води, й інші фактори. Це все й призвело до того, що ще в 1970 роках побудували магістральний водогін", – сказав Микола Романюк.
Також Кропивницький має два місцеві джерела. Це водозабори Холодні Ключі й Лелеківський. Воду з першого споживають жителі Маслениківки, Арнаутового й Гірничого. Другого – частини Лелеківки й Новомиколаївки. Для решти міста цих запасів не вистачить, говорить колишній голова обласної ради, почесний громадянин міста, гірничий інженер за освітою Микола Сухомлин. Саме при ньому добудували другу нитку водогону “Дніпро-Кіровоград”, і в місті вода з'явилася цілодобово.
"Річ у тому, що ті водоносні горизонти, які є під Кропивницьким, можуть подати 30, максимум 50 тисяч кубометрів на добу, – говорить Микола Сухомлин. – А Кропивницькому для промисловості й населення потрібно приблизно 94 тисячі. А разом з Олександрією, Знам’янкою і Світловодськом це десь 150-160 тисяч кубометрів на добу. Навіть якщо взяти один Кропивницький, то надійними є Лелеківський водозабір (це 12-15 тисяч кубометрів), Кандаурівський водозабір (4 тисячі кубометрів) і Холодні Ключі біля села Калинівка (9-12 тисяч кубометрів). От і всі джерела водопостачання для міста Кропивницький. Тому розв'язати питання 90 тисяч кубометрів може тільки водогін "Дніпро-Кіровоград". Але його найбільшим недоліком є, звісно, довжина 120 кілометрів".
Микола Сухомлин каже, що на Кіровоградщині не раз замислювалися над тим, яке джерело здатне замінити Дніпро. Такого ресурсу не знайшли.
"Коли в 1986 році сталася аварія на ЧАЕС, і тоді, як і зараз, ставили питання, чи можна перевести місто на альтернативні види водозабезпечення. Я тоді особисто займався цим питанням, і ми не побачили іншого виходу. Шахтні води, які були, наприклад, на Бандурівському вугільному розрізі, на Новопилипівському підземному водозаборі, мали підвищений вміст або кишкової палички, або заліза, або марганцю. Для доведення до державних стандартів їх треба було обладнати спеціальними станціями. Така вода обійшлася б у 10-12 разів дорожче, ніж з водогону "Дніпро-Кіровоград". З води, яку відкачують з уранової шахти, треба прибрати радіонукліди й домішки. Вона за ціною теж буде золота. Тому будівництво водогону "Дніпро-Кіровоград" свого часу було найбільш раціональним і прийнятним шляхом. А то ходять різні чутки, що в районі Кропивницького цілі підземні моря в кристалічних масивах. Немає цього".
Що з криницями в Кропивницькому
Проблему водопостачання на Кіровоградщині досліджує громадська організація "Флора". Вони збирають дані, підсумовують їх і на основі українського й світового досвіду дають поради громадам. Наприклад, у Кропивницькому з'ясовували, чи є тимчасова заміна дніпровській воді.
"Але тут ідеться не про те, як можна альтернативно забезпечити місто централізованим водопостачанням, – говорить заступниця виконавчої директорки "Флори" Ірина Мунтян. – Про альтернативні джерела ми говоримо в контексті воєнних дій і надзвичайних ситуацій, коли центральний водогін виходить з ладу і потрібно упродовж кількох днів десь брати воду. Умовно кажучи – наповнити нею відро. Тобто йдеться про колодязі, струмки, річки. До прикладу, ми знаємо, що конкретно в місті Кропивницький є 105 криниць. Це громадські криниці, які розташовані на загальнодоступній території, на вулиці, між будинками. Також є джерело на Озерній балці. Ці дані взяті з моніторингу обласного центру контролю та профілактики хвороб".
Де ці криниці розташовані, можна побачити на мапі, яку розробила організація "Флора".
"Якщо говорити про якість цієї води, то часто в колодязях вона має перевищення на сульфати й нітрати, – каже екологиня. – ЇЇ краще не пити, бо через побутове очищення ці забруднення не усуваються. Але цю воду можна використовувати для технічних потреб – миття й прибирання. Стосовно того, чи достатньо цих криниць для забезпечення міста? Їх багато в приватному секторі, де переважає одноповерхова забудова. Вони є майже на кожній вулиці, і до них є доступ. А для жителів багатоквартирних будинків це питання відкрите. У деяких з таких житлових масивів їх зовсім немає. Тобто криниці у місті хоч і наявні, але розташовані нерівномірно".
