Понад п'ять тисяч енергетичних батончиків із сухофруктів, горіхів та меду власного виробництва передали військовим на фронт група волонтерок із села Озеряни Варвинської громади. Робити їх почали із листопада, а у лютому вже напрацювали власний рецепт, розповіла волонтерка ГО "Волонтерський щит 4.5.0" Олена Місько. На виготовлення однієї партії із 130 енергетичних батончиків витрачають до двох із половиною годин. На фронт жінки також відправляють домашні страви, трав’яні збори, окопні свічки, запальнички, обереги. Кошти та продукти на це дають місцеві.
Чорнослив, курагу, фініки, родзинки, волоські горіхи, сушено-в’ялені журавлину та вишню перемелюють на ручну м'ясорубку. Іноді, в залежності від сезону, ще може бути гарбузове насіння, кунжут, інжир, розповіла Олена Місько.
"Потрошку того, того, бо як молоти по одному, то погано змішувати – там залишиться купка, а вперемішку набагато краще".
Жінка каже, працюють вручну, бо приміщення, де готують їжу на фронт, не має електроенергії, а для підключення необхідно заплатити 15 тисяч гривень. На наступному етапі до змелених сухофруктів додають мед і знову працюють руками.
"А тепер вимішуємо і після цього можна буде викладати і розкочувати. Сформували форму, щоб були і не тоненькі, і не товсті, як цукерка", — каже волонтерка Антоніна Телюк.
З однієї порції інгредієнтів виходить 130 енергетичних батончиків.
Ідею їх приготування позичили у волонтерів із західних областей України. Власний рецепт напрацювали через три місяці. Загалом виготовили та відправили на фронт 36 партій енергетичних батончиків. Це приблизно п'ять тисяч штук.
"Дійшли свого перевіреного рецепта, за яким постійно виготовляємо. Запити на батончики від хлопців дуже великі. Це їх дуже рятує, коли вони виходять на позиції — по чотири, п’ять, сім днів. Вони називають їх "карманною їжею" – вкинули в кишеню і один батончик втамовує голод десь на чотири-п’ять годин", — розповіла Олена.
Наймолодша серед волонтерок 20-річна Ангеліна пакує горіхи, заливає їх медом, фасує трав’яні збори. Також до кожної із посилок додають листівки її авторства.
"Нам сказали, що захисникам подобається, коли вони читають різні написані фрази, наприклад: «Горіхи хапай – перемогу наближай»".
Ще волонтерки готують сезоні страви. Напередодні вдома жінки приготували шарлотку, пиріжки, тістечка. Все це на Запорізький напрямок повезуть їх колеги із Варви.
Жителька села Наталія Дмитренко каже:
"Стараємося щось зробити для хлопців. Домашні справи ми стараємося робити до і після волонтерства".
Домашні страви українським військовим на передову жінки передають із вересня кожні два тижні. Для цього збирають кошти та продукти від односельчан. Кожна має рідну людину на фронті, тому орієнтуються на їх потреби та запити. Так, в різні часи робили окопні свічки та запальнички для швидкого розпалювання вогнища, передавали штикові лопати, обереги, мило ручної роботи. Нині закупили сухі душі, осушувачі для ніг, безспиртові засоби від комах.
"Вони всі наші. Нам не важливо для кого готувати. Привезуть іншим, потім інші привезуть нашим", — говорить Олена.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
