На лівому березі Києва з 3 червня у тестовому режимі почав працювати культурний кластер "Краків", що є частиною мережі "Київський культурний кластер". Капітальний ремонт приміщення тривав протягом п’яти років, і навіть точилися дискусії, чи відкриється простір кінотеатру знову.
Яка історія кінотеатру, яких результатів досягнув оновлений "Краків" та перед якими викликами постає культурна інституція — у матеріалі Суспільне Культура.
Кінотеатр і загроза знесення: як змінювався "Краків"
Кінотеатр "Краків" збудували у 1968 році, а через 29 років закрили та віддали частину приміщення під оренду розважальному клубу "Парк". 2005 року будівлю передали в оренду Муніципальному театру "Київ", який повноцінно запрацював у приміщенні 2009 року.
Водночас із 2008 по 2013 роки колишній кінотеатр готували до знесення — на його місці мали побудувати торговельний центр. Але у 2014-му місто зупинило процес приватизації "Кракова", а через два роки будівля повернулася до комунальної власності. У 2018 році приміщення закрили на капітальний ремонт.
Наразі є певне непорозуміння, кому має належати оновлений простір. Директорка комунального підприємства "Європейський культурний центр «Краків»" Оксана Абрашекова у коментарі Суспільне Культура зазначила, що саме вони є правонаступниками майна кінотеатру "Краків", а концепцію розвитку простору розробила їхня команда.
Однак заступниця директора КП "Київський культурний кластер" (до перейменування — "Київкінофільм") Лариса Зубенко розповідала, що кінотеатр у вересні 2016 року передали на баланс "Київкінофільму", до якого належать столичні муніципальні кінотеатри.
Представники "Культурного кластера «Краків»" у коментарі Суспільне Культура також зазначили, що будівля до, під час та після капітального ремонту перебуває на балансі саме підприємства "Київський культурний кластер". Там зазначили, що відкриті до співпраці, але, за їхніми словами, "ЄКЦ «Краків»" після відкриття оновленого центру жодного разу до них не звертались.
Представники наголошують, що "Краків" — це платформа комунікації та реалізації культурних проєктів і соціальних ініціатив представників креативного сектору, незалежно від форми власності та підпорядкування.
На реконструкцію "Кракова" з міського бюджету виділили 118 мільйонів гривень. Оновлення "Кракова" стало першим прикладом у Києві з перетворення радянського кінотеатру на багатофункціональний простір, надалі це можна втілювати в інших кінотеатрах: "Братислава", "Загреб", "Кіото", "Флоренція".
Після капітального ремонту в центрі є кінозал, театральна студія, музичні сцени, студія звукозапису, коворкінг і репетиційна база для різних колективів. "Краків" адаптований для людей з інвалідністю: у закладі працює ліфт, вихід із мультисцени веде прямо на вулицю, а в самій залі для людей на візках обладнані шість місць. Також передбачена вбиральня для маломобільних відвідувачів.
Своєю головною метою представники "Київського культурного кластера" визначають "стати «вільною сценою» для українських та міжнародних подій, став місцем діалогу і репрезентації культурних продуктів на якісному рівні".
Культурними кроками у майбутнє: робота оновленого кластера
"Культурний кластер «Краків» дуже швидко набирає обертів", — коментує для Суспільне Культура старша адміністраторка кластера Світлана Євдокименко. На її думку, кластер змінює культурне життя не тільки лівого берега Києва, а й столиці загалом. Після запуску простір наповнений різножанровими концертами, виставами, кінопоказами, виставками, танцювальними заходами, дитячими студіями, майстер-класами та форумами. А програма центру вже розпланована до середини січня 2024 року.
Представниця "Кракова" каже, що за відносно недовгий час роботи оновленого артпростору особливо запам’яталися концерт польського гурту Taraka & Amelka Anisovich, допрем’єрний показ фільму "Хто ти, Філіпе?", святковий вечір з нагоди десятиріччя видавничого дому "Комора", спецпокази фільмів "Мавка", "Мати Апостолів", "Холодна війна" і "Толока", на які приходили й творці стрічок.
"У нас є бачення, яким повинен бути простір через рік, п‘ять, десять. Окрім різноманітних творчих заходів, кіно, студій, виставок, ми плануємо щомісяця проводити тематичні дискусії з фахівцями тієї чи іншої сфери. Хочемо, щоб культурний кластер «Краків» був місцем народження нових сенсів та проєктів. Хочеться більше класичної музики, розвивальних інтерактивних активностей для покоління, що підростає. Плануємо співпрацю з видавництвами: щомісяця українські видавці матимуть змогу представити свою книжкову поличку в нашому просторі та робити цікаві зустрічі з авторами", — ділиться Євдокименко.
Команда "Кракова" також аналізує зацікавленість аудиторії до подій різного формату на їхніх локаціях та планує вдосконалювати наповнення простору, зокрема мріють про власний рояль.
"25 серпня вперше на нашій мультисцені звучатиме оркестр, до нас завітають Сестри Тельнюк разом з Національним президентським оркестром України. Для нас велика честь співпрацювати з такими колективами", — каже пані Світлана про майбутні заходи.
Кінофестиваль і танцювальна студія: хто використовує простір "Краків"
З моменту відкриття культурного центру в ньому провели низку заходів, а у вересні в просторі відбудеться антифестиваль короткометражного кіно "Своїми словами".
"Вибір «Кракова» як локації насамперед пов'язаний з тим, що цей кінотеатр відповідає нашій концепції та цілям. Ми — глядацький фестиваль, і хотіли б бачити у себе не тільки профі з кіносвіту, але й звичайних людей, небайдужих до кіно. «Краків» наразі — кінотеатр, де можна побачити усі світові премʼєри і куди регулярно ходять ті самі звичайні глядачі. Ми впевнені, що зможемо зацікавити якусь частину з них нашою подією", — каже Дарій Шевчук, виконавчий директор антифестивалю у коментарі Суспільне Культура.
Організатори "Своїми словами" кажуть, що під час початку підготовки до антифестивалю у квітні вони й гадки не мали, що зможуть провести тут захід. Шевчук додає: співпраця з представниками центру була комфортною і приємною. Єдиним мінусом організатори антифестивалю називають значну відстань "Кракова" від метро (щонайменше 15 хвилин пішої ходи), але впевнені, що оскільки подія триватиме з 11:00 до 21:00, то ця незручність повністю компенсується враженнями від фестивалю.
"На лівому березі мешкає понад третина населення міста (дані за 2020 рік — ред.), але, на жаль, соціальне життя там майже відсутнє. При чому проблему цю майже неможливо розв’язати: малий та середній бізнеси не зацікавлені у тому, щоб відкриватися на лівому березі, бо більшу частину дня тут мало людей. Водночас малий та середній бізнеси відкриваються на правому березі, як наслідок — люди їдуть відпочивати на правий берег і роблять райони лівого мертвими. Я думаю, великі культурні заходи, на кшталт нашого, можуть стати гарним підґрунтям для відновлення життя на лівому березі", — зазначає Шевчук.
Крім того, за два місяці роботи "Кракова" у просторі відкрився філіал студії танців. Щомісяця студія планує проводити уроки мілонгу для людей, які вже вміють танцювати танго.
"Важливий аспект, чому я обрав Краків — наявність зали зі станками, дзеркалами і внутрішньої інфраструктури: кінотеатр, бар, столики, гарні туалети. Я вже відкривав на лівому березі залу на Троєщині й вона працювала декілька місяців. Оскільки там підлога не відповідала вимогам якості, я закрив її", — коментує Суспільне Культура засновник студії танців Kote Анатолій Якимчук.
Він додає, що для нього не має значення, де відкривати студії — на правому чи лівому березі. Якимчук переконаний, що культурні центри потрібні кожному району Києва, а також обласним центрам і містечкам.
"Бо коли повернуться хлопці з війни, їм треба буде повернутися до життя, і наш обов'язок зробити та надати для кожного якомога більше можливостей. Зараз ми розробляємо програму підтримки військових і людей з ПТСР, які зможуть соціалізуватися скоріше й адаптуватися до життя. Це поки плани, але це станеться, коли хлопці повернуться", — ділиться Якимчук.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
