Українська зернова асоціація збільшила прогнози щодо врожаю-2023 на майже 8 млн тонн збіжжя

Українська зернова асоціація збільшила прогнози щодо врожаю-2023 на майже 8 млн тонн збіжжя

Збір врожаю
. Збір врожаю. Фото: Суспільне Кропивницький

Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року і збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних культур. У 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн тонн зернових та олійних.

Оновлений прогноз опубліковано на сайті УЗА.

"Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком на 2,2 млн га", — йдеться у повідомленні.

За прогнозом УЗА експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою Асоціації, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.

Зокрема оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 — рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 маркетинговому році може становити близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки становили 4,3 млн тонн.

Також підвищено прогноз урожаю ячменю у 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році - 10,1 млн тонн, у 2022 році - 5,8 млн тонн), а потенційний експорт — до 2,6 млн тонн.

Щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні прогнози покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року — 37,6 млн тонн, 2022 року — 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн.

Оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року — 16,9 млн тонн, 2022 року — 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику — 12,5 млн тонн.

Врожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт — на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим — оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт у 2023/2024 маркетинговому році може сягнути 3,3 млн тонн.

В УЗА наголосили, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 маркетинговому році можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.

"Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. У разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі", — йдеться у повідомленні.

Що відомо про атаку Росії 2 серпня

Російська армія вночі 2 серпня атакувала південь Одеської області безпілотниками "Shahed-136", випущеними з Азовського моря через Чорне. Ціллю були об'єкти портової та промислової інфраструктури регіону. Внаслідок атаки виникли пожежі на промислових та портових об'єктах, пошкоджено елеватор.

Атакувати Дунайські порти Одещини могли через поширення інформації про судна, які начебто прорвали блокаду РФ в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю. Про це сказала начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони Півдня Наталя Гуменюк.

За словами міністр інфраструктури України Олександра Кубракова, під час нічної атаки по Одещині російські військові завдали ударів по складах та елеваторам з зерном — пошкодили майже 40 тисяч тонн зерна, яке очікували країни Африки, Китай, Ізраїль. Він додав, що найбільших руйнувань зазнав порт Ізмаїл. Росіяни пошкодили морський вокзал та інфраструктуру Українського Дунайського пароплавства, ключового українського вантажоперевізника на Дунаї.

Що відомо про вихід РФ із "зернової угоди"

Росія 17 липня направила Туреччині, Україні та ООН заперечення щодо продовження "зернової угоди" і заявила, що без її участі угода припиняє дію 18 липня. Це зокрема передбачає, що Москва відкликає гарантії безпеки судноплавства, згортає морський гуманітарний коридор у північно-західній акваторії Чорного моря.

В ООН підтвердили отримання від Москви повідомлення про припинення участі в Чорноморській зерновій ініціативі.

Згодом президент Володимир Зеленський повідомив, що направив офіційні листи президенту Туреччини Ердогану та генсеку ООН Гутеррешу з пропозицією продовжити роботу "зернової угоди" або її аналога в тристоронньому форматі.

Як заявили у Міноборони РФ ввечері 19 липня, з 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря в українські порти, розглядатимуться РФ як потенційні перевізники військових вантажів.

20 липня у Міноборони України попередили, що з 00:00 21 липня всі судна, які прямують в акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських морських портів, що перебувають на тимчасово окупованій Росією території, можуть розглядатися Україною, як такі, що перевозять вантажі воєнного призначення з усіма відповідними ризиками.

За даними українського МЗС після виходу РФ із Чорноморської зернової ініціативи, за дев'ять днів обстрілів російська армія знищила 180 тисяч тонн зернових культур, 26 обʼєктів портової інфраструктури та п'ять цивільних суден.

На початок