Лавандове поле квітує у селі Суйми на Рівненщині. Це сімейна справа Андрія і Анни Капітул. З рослини вони виготовляють різну продукцію, зокрема олію та мило, й передають військовим на передову для 128-мої окремої гірсько-штурмової бригади. Також за гроші, виручені з продажу, вони лагодять і купують автомобілі для бригади, де нині служить їхній син Петро.
На Лавандове поле в Суйми їдуть люди з різних міст і сіл області. Серед них — і рідні військовослужбовців та загиблих бійців. Наталія Козік приїхала на лавандове поле із села Святе Рівненського району. Її син Альберт служив у 128-мій окремій гірсько-штурмовій бригаді, загинув на війні 2 жовтня 2022 року. 7 вересня йому мало б виповнитися 22 роки, розповіла Наталія Козік.
"У мене старший син військовий, він взяв з нього приклад. Він настільки любив природу, любив світ. Мабуть, спішив жити. Квіти наперед надарував мені бо, мабуть, знав, що не встигне. Інколи фотографував квітку, надсилав мені й писав: «Мамця, це тобі»", — пригадала жінка.

Після втрати сина жінка часто приїздить на лавандове поле в Суйми, щоб відволіктися. Називає це терапією:
"Тут відволікаєшся трошки, якось дихається по-іншому. Важливе спілкування, важливо, що тут люди тебе розуміють".

Син Наталії Козік Альберт товаришував та служив у одній бригаді разом з Петром — сином подружжя Капітул, які вирощують лаванду в селі на Рівненщині.

Ідея лавандового поля виникла 20 років тому. Її втілення починали разом із сином-військовим три роки тому.
"Він допомагав все нам, поки був вдома. Ми з ним тут і рядки нарізали, і ямки копали, все садили. Це його праця також. Хочеться, звісно, скоріше, щоб це все закінчилось, щоб був мир, приїжджали б сюди собі хлопці, відпочили б тут. Але поки що вони мусять бути там", — розповів Андрій Капітула.
На полі приблизно три тисячі кущів.
"Цю діляночку ми придбали після нашого весілля, це наш спільний перший такий вклад, який потім виріс в лавандове поле. Садила — я не знала, яким буде результат. Спілкуюся з людьми, які садять такі поля, у них набагато більше пропадає, не приживається, не перезимовує. А в нас прижилася дуже гарно", — зізналася власниця поля Анна Капітула.



З лаванди виготовляють олію, мило та іншу продукцію, яку передають на фронт сину.
"Коли закінчується олійка і гідроліт, то він сам просить передати. Гідролатом вони лікуються, він має антибактеріальний ефект. Тріскається шкіра, бо хлопці постійно взуті", — пояснила жінка.


За гроші з продажу лавандової продукції Анна Капітула купує і ремонтує машини.
"Це поле змушує допомагати хлопцям, підтримувати нашу бригаду", — каже Анна Капітула.
Наразі родина Капітул збирає гроші на авто для 128-мої окремої гірсько-штурмової бригади.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook