Арт-резиденцію під Сумами пропонує влаштувати колишній сумчанин

Арт-резиденцію під Сумами пропонує влаштувати колишній сумчанин

Арт-резиденцію під Сумами пропонує влаштувати колишній сумчанин

Арт-резиденцію у селі Могриця пропонує створити архітектор Микола Корнілов, який з 2014 року живе і працює в Іспанії. За задумом автора, в новому архітектурному комплексі можна було б проводити щорічний ленд-арт симпозіум та інші культурно-мистецькі заходи.

Сфера для медитацій, галерея-музей сучасного мистецтва, помешкання для митців. Саме такою бачить Микола Корнілов околицю села Могриця, що розташоване у 30 кілометрах від Сум. 23 роки поспіль тут, на крейдяних скелях, проводять ленд-арт симпозіуми, на які збираються люди мистецтва з різних регіонів. Вони й надихнули на створення проєкту, говорить архітектор. Розповідає, що намагався поєднати проєкт із ритмом життя Могриці та пов’язати його з навколишнім середовищем.

"Працюючи та живучі у Барселоні, в Європі, побачивши все це різноманіття фестивалів, масштаб яких вражає, все це надихнуло мене створити щось подібне у себе на Батьківщині, на Сумщині. Окрім самого фестивалю, проєктом піднімається більш складне питання: збереження села, його відновлення, пошук нових ідей для того, щоб вдихнути в нього нове життя", - розповідає Микола Корнілов.

Робота над проєктом тривала два роки. 2019 року він увійшов у десятку найкращих на архітектурному фестивалі "КАНекшнз". Микола Корнілов – архітектор, учень засновниці ленд-арт симпозіуму в Могриці Анни Гідори. Вона розповіла, що є певні складнощі з втіленням ідеї учня, бо «основної споруди, на якій базується проєкт, уже не існує, а дотичні до крейдяних скель землі сільська рада виділила членам сільської громади для сільськогосподарського виробництва".

Арт-резиденцію під Сумами пропонує влаштувати колишній сумчанинСуспільне Суми

Землям потрібно надати статус культурного заповідника або арт-території, вважає директор обласного департаменту архітектури і містобудування Володимир Биков.

"Все, що там має відбуватися, має бути пов’язане з культурним життям регіону. Щоб не було так, що ми створюємо там музей – і раптом там сіють кукурудзу, рапс і таке інше, і ми йдемо крізь комбайни. У генеральному плані, який є, ми вже цього року внесемо чіткі межі цієї території. Це не ті гроші, як мільйони на відновлення соборів або монастирів. Тут це все мобільно, і навіть є готові об’єкти. Цей ленд-арт існує вже 20 років без бюджетних грошей", - розповідає Биков.

Володимир Биков каже, що для реалізації такого проєкту треба шукати інвестора. Інший варіант – отримати грант. Саме на такий варіант пропонує звернути увагу секретар координаційної ради з питань громадського (партиципаторного) бюджету м. Суми Андрій Моша. "Крім того, можна звернутися по допомогу до місцевих органів влади і підготувати проєктну пропозицію, яка могла б вийти на конкурс в рамках проєктів Державного фонду регіонального розвитку. Також є вітчизняні установи, наприклад, Український культурний центр і йому подібні, які також проводять грантову діяльність", - говорить він.

Микола Корнілов сумнівається в успіху реалізації цього проєкту, бо мав негативний досвід. "На цей момент проєкт так і залишається тільки на папері, і, на жаль, нікому з влади він не цікавий. Я вважаю, Сумщина недооцінює свого потенціалу, з їїфантастичною природою, пам’ятками архітектури, історією. Тому в цьому плані можна було б почати з Моґриці та на базі ленд-арту створити крутий проект, міжнародного або локального рівня ", - вважає архітектор.

Читайте також: Прозорі водойми та мальовничі краєвиди. Де відпочити на Сумщині

Як розповів, Микола Корнілов, два роки тому разом з другом-дизайнером Олександром Педосом він брав участь в конкурсі ідей на оновлення скверу та меморіалу "Героям Майдану". У результаті переможців не обрали, а з часом про існування конкурсу і самого меморіалу взагалі забули. Потім був фонтан на Театральній, де, говорить архітектор, побачив ідентичну ситуацію - відсутність чіткого переможця та забуття конкурсантів.

Що відомо

  • У 2020 році в ленд-арт симпозіумі в Могриці взяли участь понад 50 митців. Це був 23-' за ліком фестиваль.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди