Приглушена відповідь Росії на саміт НАТО показала, наскільки російське вторгнення у 2022 році відкинуло цілі, заради яких, як стверджує Кремль, він розпочав війну. Про це повідомляють експерти американського інституту ведення війни (ISW).
Мета запобігання розширенню НАТО і, власне, згортання "натівських озброєнь та військових" була однією із заявлених вимог Кремля перед вторгненням в Україну.
Кремль постійно повторював цю мету протягом усієї війни. Відсутність загального резонансу в російському інформаційному просторі щодо подій на саміті НАТО, а також щодо вступу Фінляндії до НАТО та згоди Туреччини передати протокол про вступ Швеції.
Як зазначають експерти, ймовірно, свідчить про те, що Кремль інтерналізував ці поразки та бажає не зупинятися на них. Багато російських джерел повідомляють про саміт НАТО в безпристрасній і приглушеній манері, яка не відповідає ширшій поразці, яку насправді представляє саміт для довоєнних цілей Росії.
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв підкреслив, що учасники саміту діють "передбачувано" і що Захід продовжуватиме надавати Україні військову допомогу, а тому Росія продовжить переслідувати ті ж цілі в Україні.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг за підсумками закритого засідання країн-членів НАТО 11 липня заявив, що союзники по Альянсу надали Україні безпрецедентну підтримку, надаючи ЗСУ більше боєприпасів та більше сучасного обладнання. Зокрема 11 липня члени НАТО погодили пакет із трьох елементів, щоб наблизити Україну до вступу у військово-політичний блок.
Що відомо про перспективи вступу України в НАТО
30 вересня 2022 року президент України Володимир Зеленський, голова Верховної ради Руслан Стефанчук та прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України в НАТО за пришвидшеною процедурою. Відповідна процедура передбачає вступ до НАТО без ПДЧ. У цьому питанні Україна орієнтується на досвід Фінляндії і Швеції. Поки українська сторона чекатиме на затвердження від всіх членів Альянсу, вона пропонує реалізувати пропозиції щодо гарантій безпеки для України згідно з Київським безпековим договором.
Генсек НАТО Столтенберг того ж дня заявив, що вступ України в НАТО залежить від згоди усіх 30-ти союзників.
Президенти низки країн Центральної та Східної Європи офіційно підтримали членство України в НАТО. Серед них — лідери Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини. Також про підтримку вступу України до Альянсу заявила Канада. У Білому домі вважають, що вступ України в НАТО "не на часі".
Прессекретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував подану Україною заявку на вступ до НАТО, заявивши, що євроатлантичний курс української влади став причиною російської агресії проти України.
