"Місто ми не здамо". Історія бійця Куп'янської тероборони Максима

"Місто ми не здамо". Історія бійця Куп'янської тероборони Максима

Максим, Мент з Куп'янського батальйону тероборони
Максим потрапив на війну у 18 років, воює у складі тероборони. Червень 2023 року. Фото: Олександра Новосел

Максимові — 25, і на війні він сьомий рік. Служив у кількох бригадах, повномасштабне вторгнення зустрів в Авдіївці. Там зазнав поранення, а після відновлення — перевівся до тероборони.

"Я воюю з 2016 року, постійно перебував "на передку", служив у 92-й та 25-й бригадах. 24 лютого на промзоні в Авдіївці потрапив із товаришем під мінометний обстріл, отримав поранення, ледве витягли. Після поранення мене перевели у, як мені сказали, небойовий батальйон. Мене як перевели, ми одразу потрапили до Бахмута. Як на мене, там воювати було взагалі нескладно, складність полягала в тому, що коли були поранені, їх важко було вивезти", — розповідає боєць з позивним "Мент".

Про свої нові позиції у Харківській області після Бахмута військовий говорить: "Для нас це дуже тихо".

"Я дуже радий, що зараз я приїхав до себе додому, бо я весь час воював на Донбасі з 2016 року. Духом ніхто не падає. Я воюю за свою землю, за своїх рідних, за дітей. Будемо тут стояти, щоб не пропустити ворогів. Місто ми не здамо", — каже Максим.

Чоловік каже: не може не захищати Україну.

"Я вдома не можу бути понад три дні, не знаходжу себе. У нас тут теж родина: всі одне до одного звикли, нікого не можеш залишити, відпустити самого", — говорить тероборонівець.

"Я б не сказав, що вони воювати вміють. В них техніки багато. Всі хочуть йти вперед. Зараз ми облаштовуємо позиції, але всі хочуть повоювати", — каже Максим.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок