Зрошувальні системи Кіровоградщини передадуть Державному агентству меліорації. Чи поливатимуть після цього поля

Зрошувальні системи Кіровоградщини передадуть Державному агентству меліорації. Чи поливатимуть після цього поля

Зрошувальні системи Кіровоградщини передадуть Державному агентству меліорації. Чи поливатимуть після цього поля
Зрошувальна система на полях біля Новгородки. Фото: Суспільне Кропивницький

В Україні відбувається процес передачі мережі зрошувальних систем від Державного агентства водних ресурсів на баланс Державного агентства меліорації та рибного господарства. Про це розповів перший заступник голови агентства меліорації Тарас Кот. За його словами, зрошувальну інфраструктуру у Кіровоградській області планують взяти в управління до кінця серпня. Cуспільне дізнавалося, як це вплине на полив полів і урожайність.

В Україні створюють організації водокористувачів, говорить Тарас Кот. До них входитимуть фермери, які вже зрошують свої поля або б хотіли це робити.

"Триває реформа, навіть краще сказати, революція. Вперше водокористувачі отримали можливість брати у своє управління гідромеліоративні системи, на яких вони працюють, і займатися їх розвитком, планувати з урахуванням цього свій бізнес, надавати послуги з подачі води, долучати інвестиції. На сьогодні 20 організацій зареєстровано у державному реєстрі водокористувачів і майже 30 організацій створили. Уже передані в управління рибного господарства гідромеліоративна інфраструктура в Одеській, Рівненській, частина Миколаївської, половина Херсонської області та Запорізька область".

Керівник Кропивницької адміністрації Віталій Пастушенко каже: на території району є сім зрошувальних систем. Працюють з них дві. Вважає, для відновлення зрошувальних систем їх потрібно передати на баланс водокористувачам – фермерам.

"Приватизація, передача у приватний сектор тому, хто безпосередньо у цьому зацікавлений, дасть можливість і отримати кредитні ресурси, і залучити грантові ресурси й відповідно господарювати на своїй землі повною мірою".

Загалом на території Кіровоградщини 25 зрошувальних систем для поливу врожаю. З них працюють шість. У роботі семи не зацікавлені місцеві аграрії, 12 – зламані. Таку інформацію Суспільному надала керівниця регіонального офісу водних ресурсів Катерина Гайдук.

Зрошувальні системи потрібні для поливу посівів, аби покращити врожайність, каже фермер з Кропивницького району Микола Монашок. Він перевірив це на власному досвіді. Полив дозволяє збільшити урожай вдвічі-тричі.

Зрошення полів у господарстві, яке очолює Микола Монашок
Зрошення полів у господарстві, яке очолює Микола Монашок. Фото: Суспільне Кропивницький

Механізм зрошувальної системи
Механізм зрошувальної системи. Фото: Суспільне Кропивницький

Одна з систем, якими користується фермер, розташована біля селища Новгородка Кропивницького району. Завдяки їй другий рік поливають сою. На місяць це 300 гектарів посівів.

"Наша область зараз іде більше до засухи, – каже фермер. – Вона прирівнюється, як п’ять-десять років тому Херсон. Ми останні п’ять років поливаємо завжди й збільшуємо врожайність на 50%. Якщо взяти по сої, то на неполивних територіях збираємо дві тонни з гектара. На поливних можна взяти три з половиною, чотири, а то й п’ять тонн. Полив дає тобі якийсь прогноз, стабільність і можливість не залежати від погодних умов".

Ця система й інші працюватимуть до кінця липня. За кубометр води платять державі чотири гривні. За підрахунками Миколи Монашка, це два мільйони гривень за сезон поливу. Вважає, ці вкладення окупаються.

За кубометр води, яка зрошує поля, платять чотири гривні
За кубометр води, яка зрошує поля, платять чотири гривні. Фото: Суспільне Кропивницький

Фермер з Кропивницького району Григорій Мізецький також вирощує сою. Займається цим 30 років. Зараз це площа 50 гектарів.

"Соя у середньому дає врожайність на моїх полях від двох до чотирьох тонн, у залежності від погодних умов. Соя – це теплолюбна і вологолюбна культура. У свій час я був на Каховському водосховищі, де було організовано полив сої на полях. Соя там дає від п’яти до шести тонн з кожного гектара".

Поле, де не працює зрошувальна система
Поле, де не працює зрошувальна система. Фото: Суспільне Кропивницький

Елементи зрошувальної системи, яка не працює
Елементи зрошувальної системи, яка не працює. Фото: Суспільне Кропивницький

Річка Лозуватка, з якої мала йти вода для зрошення поля
Річка Лозуватка, з якої мала йти вода для зрошення поля. Фото: Суспільне Кропивницький

Зрошувальну систему у Кропивницькому районі запустили у 1992 році, каже Григорій Мізецький. Попрацювала вона рік. Для поливу брали воду з річки Лозуватка.

"З неї планувалося проводити полив сільськогосподарських угідь. У тому числі й моїх угідь, які знаходяться з лівої й правої сторони річки, – розповів фермер. – Але, на жаль, полив цей не проводився, тому що вже 30 років не організовано подачу води на мої поля".

На початок