У селі Юр’єве, що у Новослобідській громаді нині мешкає трохи більше двохсот людей. Село знаходиться за десять кілометрів від російського кордону. З початку повномасштабної війни й до квітня 2022 року село було під російською окупацією. Як пережили 39 днів російської навали, місцеві мешканці розповіли Суспільному.
“Ми з водієм на службовому автотранспорті завантажували хліб на хлібопекарнях, де змогли найти, привозили, ділили на два села – Линове, Юр’єве. Виходило по буханочці на сім’ю”, - розповідає староста села Юр’єве Ірина Шевченко.
Староста села Юр’єве, що в Новослобідській громаді, згадує початок повномасштабної війни. Через населений пункт тоді впродовж місяця йшли російські колони, тож продуктів в селі майже не було. Нині село відновилося після вторгнення РФ, харчів також вистачає, але люди, говорить староста, все ще бояться. Місцева мешканка згадує, як на її подвір’я вдерлися росіяни.
“Той, що за старшого, питає: “А за кого ви голосували?”. Я кажу: “Як за кого, за Зеленського”. Вони почали сміятися. Я кажу, що кожен в своїй країні голосує за свого президента. Він каже: “Чого ви ріжете наших дітей?”. Сказала, що ваших дітей ніхто не різав. Він каже: “І ми таке з вашими будемо робити”. Тоді в мене появився такий страх…”, - розповідає місцева мешканка Катерина Ісаєва.
Окупація села, згадує мешканка Тетяна Урютіна, тривала 39 днів. Впродовж цього часу російські солдати перевіряли будинки селян.
“Почула страшний стукіт у вікно, хоч у мене на дверях дзвінок, але вони далекі від цього, вони не зрозуміли, що то. Я підійшла до вікна, сказала, що зараз вийду. По моєму двору ходив росіянин з автоматом. Стояв бородатий, національність чеченська, мабуть. Він у мене спитав: “Оружие есть?”. Я відповіла: “Є!”. Він очі вилупив: “Какое?”. Я кажу: “Сковорідка і сокира на дровнику”. Він засміявся”, - пригадує місцева мешканка Тетяна Урютіна.
Російські колони пішли з села на початку квітня 2022 року. Після себе, говорить Тетяна, лишили розбиту дорогу, яку юр’євці полагодили у травні того ж року.
Нині село живе звичайним життям, каже Ірина Шевченко. Люди садять городи, доглядають худобу. Російські снаряди, говорить жінка, до села не дістають, звуки ж вибухів мешканці чують майже щодня.
“Тільки чуємо – і все. А так, “прильоти” – за селом були. За селом поле горіло, а так, слава богу, без жертв”, - говорить староста села.
У селі нині мешкає трохи більше двох сотень людей. Є школа – до повномасштабної війни в ній навчалися діти з восьми прилеглих сіл, нині ж навчальний заклад – порожній. Діти вчаться дистанційно. У 2023 році школу закінчили дев’ятеро учнів.
“Четверо хлопців, двоє дівчат. Залишилося 59 і приходить троє першокласників. Дошкільнят трошки зменшилося, бо демографічна ситуація серйозна. Дошкільнят плануємо вісім на перше вересня”, - пояснює директор школи Олександр Поділько.
Село Юр’єве межує з російським Тьоткіно, звідки й обстрілюють українські території.
“Дуже хочеться людям жити так, як ми жили до війни. Ми не бажаємо якихось благ. Тільки нам миру. І ми чекаємо і віримо в перемогу”, - каже староста села Ірина Шевченко.
Що відомо про Новослобідську громаду на Сумщині
- З Новослобідської громади, до якої належить і село Юр’єве, за словами її голови Ольги Гаркавенко, за час повномасштабної війни, рятуючись від обстрілів, виїхало близько 1800 людей.
- До повномасштабного вторгнення в Новослобідській громаді мешкало 4890 людей.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram
