"Не люблю війну, не люблю вбивати, не люблю стріляти". Полонений з Горлівки розповів про ставлення окупантів на фронті

"Не люблю війну, не люблю вбивати, не люблю стріляти". Полонений з Горлівки розповів про ставлення окупантів на фронті

"Не люблю війну, не люблю вбивати, не люблю стріляти". Полонений з Горлівки розповів про ставлення окупантів на фронті
Російські військові у Волновасі на Донеччині, 11 квітня 2022 року, фото: Getty Images

Військовополонений з 269 окремого стрілецького батальйону, 42-х річний гранатометник Олександр Головко з Горлівки, розповів про погане забезпечення окупаційної армії, а також про те, як купують речі у старшини за свої гроші. Про це у Telegram повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський, опублікувавши відеорозповідь бойовика.

Раніше чоловік працював на меблевій фабриці. Йому подзвонили з роботи та сказали з'явитися у Палац культури з речима, де зібрали паспортні дані та відвезли до Єнакієвого Донецької області. "Там перевдягнули у форму й відвезли на закинуте підприємство, де були й ніші мобілізовані. Нас посадили в автобус та сказали, що повезуть на полігон на навчання на чотири-п'ять днів. Видали форму, берці, протигаз, палатку, казанок, чашку, ложку", — розповідає полонений. Чоловік воює другий рік замість обіцяних кількох днів.

Говорить, що старшина питає розміри у всіх чоловіків, потім привозить форму тощо та бере з військових гроші. "Мені здається, що він просто на ринку десь дешево скупляє й нам продає. Кросівки коштують 5500. Те що нам видали, це в нас забрали. Місяць назад у нас забрали зимову форму та берці", — каже Головко.

Він розказує, що у війську процвітає масове хабарництво та є багато поранених, більшість з яких помирали на позиціях через погано налагоджену медичну евакуацію та відсутність медичних засобів. З 96 чоловіків в його роті залишилось менш як 20.

Чоловік розповідає, що вони здебільшого перебували у тилу. Їжу їм завозили раз на три-чотири дні, бувало й раз на тиждень. "Сиділи голодні, чекали поки щось привезуть поїсти. 76 тисяч отримували. Те, що залишалося, у нас більшу частину грошей забирали. Щомісяця старшині здавали на "потреби роти" по 20 тисяч рублів", — каже бойовик. За його словами, останнім часом він з іншими військовими розвозили їжу, виносили поранених, їх було сотні.

"Не люблю війну, не люблю вбивати, не люблю стріляти. Я за весь час нікого не вбив, не покалічив, не поранив. Для мене усюди люди. Нам наказували відкрити вогонь і бік противника. Ми вийшли й робили постріли. Потім розвернулися й пішли.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок