Моряк з Миколаєва Максим (ім’я змінено в цілях безпеки) працює у галузі морських перевезень п’ять років. Після закінчення Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова за спеціальністю — інженер-механік двигунів внутрішнього згоряння, працював в одному з миколаївських портів. Пізніше, після курсів у Навчально-тренувальному центрі морських операцій Військово-морських сил, отримав диплом моториста. Максим працює у іноземній транспортній компанії та станом на 25 червня чоловік перебуває на судні.
Своєю історією Максим поділився із кореспондентами Суспільного.
Максим розповідає, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну у галузі морських перевезень виникли проблеми з дотриманням умов укладених контрактів, а також із виплатою заробітної плати.
"Зараз дуже погано зі замінами, тому що дуже багато моряків заблоковані й не можуть виїхати з України. Ми дуже відчуваємо, тому що деякі люди за закінченням контракту ще місяць-півтора або навіть два (перебувають – ред.) на судні, тому що їм не можуть знайти заміну. Начебто людей не вистачає, але заробітна плата дуже "сумна". Наших зарплат не вистачає ні на що, аби жити в Європі. Роботи стало більше, а грошей ми заробляємо менше", — каже Максим.
Також права моряків у воєнний час в Україні залишаються незахищеними, розказав чоловік.
"Треба захистити моряків, тому що, якщо ти працюєш в Україні, ти дуже сильно незахищений. Для порівняння з тими ж філіппінцями — вони більше захищені. Якщо вони подають скаргу на свій офіс, то у них ця скарга дуже швидко вирішується. Так, бувають різні випадки, але загалом завжди все відмінно. Іноді наші капітани бояться навіть слово сказати філіппінським. А ми не захищені в Україні взагалі ніяк", — розповідає Максим.
На території України триває війна, а деякі компанії, каже чоловік, продовжують формувати суміжні екіпажі росіян та українців. Нерідко, за словами Максима, на борту виникають конфлікти.
"Яке у нас має бути ставлення до росіян, якщо у мій багатоповерховий будинок вдарила ракета. Слава Богу, ніхто не постраждав. Один під’їзд йде повністю під знесення. Як мені ставитися до росіян, якщо вони вбили стільки наших людей? Коли українець і росіянин перебувають на борту, то росіяни дотримуються своєї точки зору, що війна йде нам "на краще", що вони нас звільняють", — говорить моряк.
Максим розповідає, перебуваючи на судні, переживає за матір, яка повернулася до Миколаєва.
"У мене матір у Миколаєві. Вона була в Італії та у Молдові, але все одно захотіла повернутися додому, до Корабельного району. Я не можу її вмовити, щоб вона поїхала, тому доводиться кожну вільну хвилину моніторити новини, бути з нею на зв’язку, щоб впевнитися, що у неї все добре. Просто в мене з рідних залишилася лише матір. Батько помер, у нього був рак. А своєї родини в мене немає", — розказав моряк.
Чоловік говорить, що сподівається на розвиток судноплавства в Україні та збільшення обсягів річкових та морських перевезень.
"Я сподіваюсь, що в нас все буде добре в Україні, все має налагодитися", — говорить Максим.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube, Facebook та Instagram.
