Закарпатець Михайло Нусер загинув 29 січня 2023 року обороняючи Бахмут. З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік був на фронті: зачищав Бучу, обороняв Миколаїв, звільняв Херсон та брав участь у битві за Бахмут. У Михайла залишилася дружина, дві донечки та син. Історію полеглого героя розповіла його дружина Євгенія.
У захисника народилася третя дитина 14 квітня — син Михайло.
"Назвали на честь тата — він сам так хотів. Одного разу подзвонив і каже, що хотів би назвати його Мішею. Я кажу: я не проти. Ми з чоловіком познайомилися, коли мені було 14 років, йому 15. Це було перше кохання. У шлюбі прожили 14 повних років. Старшій донечці у квітні було 13 років, меншій — 8", — розповіла дружина загиблого Євгенія Нусер.
Захищати Україну Михайло пішов добровольцем 28 лютого 2022 року.
Жінка пригадує: "Коли розпочалася війна, чоловік працював за кордоном, він якраз приїхав: ми відсвяткували мій день народження — 30 років. Це було 20 лютого, а 24 розпочалася війна. Чоловік почав дивитися ці всі відео, як почали чоловіки тікати, переодягатися. Він каже: я не можу просто так відсиджуватися, коли таке бачу. Але він мені не сказав, що точно йде або ще щось. Це був понеділок 28 лютого. Він провів мене на роботу і після обіду телефонує і каже: я вже не прийду сьогодні ночувати, бо його вже забирали в частину. Він пішов й сказав: беріть туди, де я буду потрібен".

Михайло Нусер служив в гранатометному взводі 105-го механізованого батальйону. Отримав звання старшого навідника.
"Він дуже багато там робив. Я спілкувалася з хлопцями, і чоловік мені показував відео: він відновлював ДШК різні, постійно шукав якісь патрони. Хлопці казали: він ходив у такі точки, де інші боялися на завдання ходити.. Постійно щось ремонтував, робив якісь вибухівки, що далеко стріляють. Він навіть грамоту отримав за це. Влітку його відпустив додому сам комбат", — каже Євгенія.

З самого початку був на передовій у Бучі, потім — у Миколаєві. Восени 2022 року брав участь у звільненні Херсона. Загинув Михайло Нусер 29 січня 2023 року обороняючи Бахмут. Він виконував бойове завдання зі своїми побратимами й отримав поранення несумісне з життям.
Жінка пригадує: "Одразу їх відправили на зачистку у Бучу. Він мені розповідав, що таке навіть у фільмах жахів не бачив, що там відбувалося. Потім після того одразу на Миколаїв: там більшу частину часу були 6 шість місяців. Там теж такі пекельні бої були. Мав і контузію там, і поранення осколкові. Потім брали участь у визволенні Херсону. А потім одного дня дзвонить і каже, що їх відправляють на Бахмут. До того часу, поки він був там, я була впевнена, що все буде добре. Як почула, що Бахмут, то дуже плакала".

Зараз Євгенія Нусер разом з дітьми живе у Мукачівській громаді. Виховувати трьох дітей допомагає мама чоловіка.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram.