Тернополянин Артем Хом'як – один із саперів, який розміновує деокуповані території. В інтерв'ю Суспільному він розповів, що зараз працює на Харківщині. Розміновує, зокрема, лінії електропередач.
– Артеме, ви працювали з весни 2022 року на Київщині, потім на Харківщині. Розкажіть про свій досвід, чи є різниця в роботі на цих територіях?
"Різниця велика, оскільки на Київщині ворог перебував не так довго, як на Харківщині. Київщина була менше замінована, ніж зараз Харківщина. Але на Київщині були цікаві випадки, наприклад, розтяжки в дитячих ліжечках або в будинках, які робили суто на дітей. Якщо вже взяти до уваги Ізюм Харківської області, замінування просто шалені – всі поля, ліси, велика кількість касетних мінувань. Це міни типу ПФМ-1С "Пелюстка", які дуже калічать людей".
– Ігор Овчарук, харківський сапер, в інтерв’ю моїй колезі на Суспільне Харків сказав, що зараз головне розмінувати лінії електропередач, а їх протяжність загалом десь 10 тисяч кілометрів.
"На Харківщині ми працювали на лініях електропередач, а саме Ізюм-Топальське-Брашківка – це лінія 35 кВт. Працювали спільно з електриками, знімали розтяжки, знімали міни, після нас заїжджали електрики й відновлювали електропостачання. Одне місто Ізюм має світло й декілька населених пунктів біля нього. Все, що йде далі, в сторону донецького напрямку, все без електрики. Люди просто очікують, коли ми пройдемо, тоді електрики протягнуть лінію електропередач".
Роботу ускладнює висока трава і замерзлий ґрунт
– Що ускладнює вашу роботу?
"Улітку велика рослинність, висока трава і ми не можемо якісно й швидко проводити свою роботу. Взимку заважає сніг і промерзлий ґрунт. Навіть, якщо ми виявимо якісь види мін, не можемо їх вилучити через те, що ґрунт промерз".
– На вашу думку, скільки часу потрібно, щоб розмінувати заміновані території в Україні?
"Розмінування буде тривати роки. Щільність замінування в деяких регіонах Харківської області ще збільшується. Продовжують накривати деякі регіони касетними боєприпасами. Ми можемо одного дня розмінувати, а наступного туди знову може прилетіти. Тобто, ми працюємо весь час в парі з електриками. Ми їм робимо прохід, вони одразу після нас натягують лінії електромереж".
Здивувала міна зі сейсмічним датчиком
– Які найбільш небезпечні вибухові засоби для цивільних людей ви зустрічали?
"Для цивільного населення небезпечне все, чого вони не знають, і небезпечне все, що вони знають. Адже в Харківській області встановлено багато перероблених мін, саморобних вибухових пристроїв. Якщо люди не впевнені, чи впевнені, що це, все одно потрібно звертатися за номером 101-102, щоб приїхали ідентифікатори. Вони визначать, чи є цей предмет вибухонебезпечним, чи ні".
– Які випадки замінування дивували вас як професіонала? Чи були вибухонебезпечні предмети, з якими ви досі не стикалися?
"Одна з найцікавіших мін РФ, нашого ворога, це є міна "ПОМ-3", її називають "Медальйоном". Вона має в собі сейсмічний датчик і відчуває кроки людини. Тобто, на тварин вона не спрацьовує, на автомобільну техніку вона не спрацьовує, вона спрацьовує суто на людей. Ця міна сильно здивувала. Що з нею робити, інструкцій, як правило, нема. Виявили – потрібно знищити. Як знищити? Ми випробовуємо різні методи. Для прикладу, скидаємо заряди з дронів. Перед тим, як зайти на будь-яку територію розмінування, проводимо нетехнічне обстеження території – це спілкування з населенням. Для того, щоб знати, хто там був, що могло бути, мати для себе якесь уявлення. Тобто, нема такого, що ми приїхали, побачили поле й відразу пішли його розміновувати. Спочатку говоримо з місцевим населенням, з органами влади, а тоді вже працюємо".
У 90% випадків люди знаходять на подвір'ях міни
– Чи багато випадків, коли люди на Харківщині повертаються у свої домівки й знаходять нерозірвану вибухівку?
"Таких випадків сотні, навіть тисячі. Особливо, коли люди масово почали повертатися в такі міста, як Ізюм, Кам’янка, Топальське, Донецьке. Чим більше людей повертається, тим більша кількість заявок. В 90% випадків вони на своїх подвір’ях щось знаходять".
– Можете розказати про якісь особливі випадки?
"Це було село Студенок, Ізюмського району. Ми приїхали в населений пункт відпрацьовувати декілька заявок. До нас підійшов чоловік і каже: "У мене на городі лежить якась штука, я її витягнув з землі, можете підійти подивитися?" Ми підійшли, там був вибухонебезпечний предмет, а саме, бойова частина РСЗВ "Ураган". Цей предмет знаходився на відстані 23 метри від житлової будівлі. Контрольованим підривом ми його знищили. Це запам’яталося тим, що нам вдалося зберегти все домоволодіння, не було пошкоджено жодного вікна, жодного покриття, всі стіни після знешкодження бойової частини залишилися цілими".
– Які були б наслідки, якби снаряд здетонував?
"Я думаю, будинку не було б".
Розмінування пришвидшують спеціальні автомобілі
– До повномасштабної війни ви займалися розмінуванням Тернопільщини. У нас в області продовжують знаходити боєприпаси ще часів Другої світової війни.
"На Тернопільщині за рік фіксували по 350-400 виїздів на виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів часів Другої світової, і навіть часів Першої світової війни".
– Це означає, що після цієї війни ще багато років будуть знаходити боєприпаси?
"Будуть знаходити однозначно. Снаряд при прильоті може зайти в землю, в піщаний ґрунт на глибину, для прикладу, 7-10 метрів. А прилади в звичайному режимі тягнуть тільки 60 сантиметрів, до метра".
– Що може допомогти саперам? Чи є техніка, яка може пришвидшити роботу або захистити саперів від вибухів?
"Єдине, що саперам допомогло б, це засоби механізації, такі автомобілі, як МВ-4, МВ-10. Вони за допомогою своїх роторних систем перебивають, спушують ґрунт і знищують різні види мін, які знаходяться в землі. Це справді пришвидшує роботу. Швидкість розмінування ліній електропередач на Харківщині збільшилася вдвічі, коли з нами працював такий автомобіль. Якщо я до цього проходив 50 метрів, то з автомобілем я міг пройти і 100, і 150, і 200 метрів".
– Що насамперед рекомендуєте цивільному населенню?
"Ми стараємося пояснити, що не потрібно йти туди, де є зарослі, трава, надмірна рослинність. У жодному випадку не заходити в поля, ліси. При виявленні підозрілих предметів звертатися на 101-102, у жодному разі не чіпати, не підходити до них, не старатися їх розібрати або знешкодити самотужки. Це може закінчитися трагедією".
Читайте також
- У Тернополі сапери провели для школярів урок з мінної безпеки
- "Хочу жити й творити": боєць Тарас Пилипчук з Тернопільщини пише пісні на передовій
- Втратив сина і пішов захищати Україну. Історія Віталія Лабуткіна з Тернопільщини
