На півночі частково визнаного Косова 29 травня почалися зіткнення між місцевою поліцією та сербським населенням регіону. В результаті сутичок поранення дістали понад 30 службовців сил під керівництвом НАТО, які відповідають за забезпечення стабільності у регіоні (KFOR).
Як повідомляє Reuters, причиною нового загострення стала ситуація після місцевих виборів, в результаті яких міста на півночі Косова, переважно населеного сербами, очолили етнічні албанці.
"За словами свідків, у Звечані, одному з міст, косовська поліція, укомплектована етнічними албанцями, розпорошила сльозогінний газ, щоб відбитись від натовпу сербів, які прорвали барикаду безпеки та намагалися проникнути до будівлі муніципалітету", — йдеться у повідомленні.
Видання пише, що при цьому сербські протестувальники у Звечані застосували сльозогінний газ та світлошумові гранати проти солдатів НАТО. Також вони розмалювали їхні машини літерами "Z", якими маркують свою техніку російські військові від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
При цьому у місті Лепосавичі, що розташоване неподалік кордону з Сербією, американські миротворчі війська у спорядженні для заворушень розмістили колючий дріт навколо ратуші, щоб захистити його від сотень розгніваних сербів.
В результаті заворушень поранені понад 30 військових місії KFOR, серед яких 11 італійців та близько двох десятків угорців, повідомляє La Stampa. За даними видання, у трьох італійських військових діагностовані відкриті переломи, у кількох є опіки через застосовані демонстрантами коктейлі Молотова.
Північноатлантичний альянс офіційно засудив насильство в регіоні.
"НАТО рішуче засуджує неспровоковані напади на війська KFOR у північній частині Косова, внаслідок яких кілька людей отримали поранення. Такі атаки є абсолютно неприйнятними. Насильство має припинитися негайно. Ми закликаємо всі сторони утримуватись від дій, які ще більше нагнітають напруженість, та вести діалог. KFOR вживатиме всіх необхідних заходів для підтримки безпечної та спокійної обстановки та продовжуватиме діяти неупереджено відповідно до свого мандату відповідно до резолюції 1244 Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй від 1999 року", — йдеться у повідомленні Альянсу.
Президентка Косова Вьоса Османі звинуватила сербського колегу Александра Вучича у спробі дестабілізації Косова.
"Сербські нелегальні структури, перетворені на злочинні угруповання, напали на косовську поліцію, офіцерів KFOR і журналістів. Ті, хто виконує накази Вучича щодо дестабілізації півночі Косово, повинні постати перед правосуддям", – написала вона у Twitter.
Увечері президент Сербії Александар Вучич виступив із екстреним відеозверненням. У ньому він заявив, що прем’єр-міністр Косова Альбін Курті прагне насильства, зазначивши, що воно може охопити весь регіон.
Вучич також звинуватив косовських спецпризначенців у застосуванні вогнепальної зброї проти протестувальників, додавши, що сили KFOR не запобігли насильству та не захистили сербське населення регіону, повідомляє Novosti.
Раніше косовські серби відмовилися брати участь у місцевих виборах, що відбулись у квітні. Албанські кандидати перемогли у всіх чотирьох муніципалітетах із явкою у 3,5%. 26 травня у Косовому стались сутички між силами поліції та сербським населенням регіону. У зв’язку з цим президент Сербії Александар Вучич привів армію країни у ступінь найвищої бойової готовності.
Що відомо про кризу у Косові
31 липня 2022 року президент Сербії Александар Вучич у зверненні до населення заявив, що косовська поліція почне військову операцію проти сербів. У серпні Вучич сказав, що готовий захистити сербів, які мешкають на території частково визнаного Косова, у разі, якщо НАТО не втрутиться у можливий конфлікт.
До цього влада Приштини оголосила, що з першого серпня починається видача спеціальних документів при в'їзді в Косово, а сербські документи вважатимуться недійсними.
Голова МЗС Сербії Нікола Селакович заявив, що Белград не визнає рішення Косова. За словами міністра, косовська влада "буквально готує пекло найближчими днями" для сербів, які там живуть.
27 серпня 2022-го Сербія та частково визнане Косово домовилися про взаємну перереєстрацію документів.
Водночас у ніч на 1 листопада поліція Косово винесла перше попередження транспортним засобам, які не були перереєстровані з сербських номерів на номерні знаки Республіки Косово. Цього ж дня Косово планувало запровадити обов’язкову перереєстрацію всіх автомобільних номерів на власні.
2 листопада повідомлялось, що війська Сербії були приведені в стан підвищеної боєготовності у зв’язку з конфліктною ситуацією у Косово на тлі вимог республіки щодо переоформлення документів.
22 листопада стало відомо, що Косово відклало плани штрафувати водіїв, які відмовляються здати старі автомобільні номерні знаки, видані Сербією, ще на 48 годин.
24 листопада керівник європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Сербія та частково визнане Косово уклали угоду щодо використання сербських автомобільних номерних знаків на косовській території.
26 грудня Александар Вучич запровадив найвищий стан бойової готовності в Збройних силах Сербії на кордоні з Косовим. 28 грудня Косово закрило найбільший пункт пропуску на кордоні з Сербією. 29 грудня Вучич скасував запроваджений стан підвищеної бойової готовності.
19 березня 2023 року частково визнане Косове і Сербія узгодили перші кроки на шляху до нормалізації політичних взаємин між країнами.
