Ганна Горбачова – власниця магазину-пекарні в Дніпрі. Вона – переселенка з Донеччини. Переїзд із Торецька на початку повномасштабної війни – це її другий досвід евакуації. Вперше була вимушена виїхати з окупованої Горлівки 2014-го.
У Торецьку, розказує Ганна, вона спробувала себе в підприємництві. Вісім років тому пройшла курси, розробила бізнес-план і відкрила заклад, де готувала млинці, – те, що вміла тоді найкраще. Планувала створити філію в Сєвєродонецьку, але усе зруйнувала війна. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, навесні 2022-го, Ганна виїхала сама, вивезла родину й кількох земляків, а також змогла забрати обладнання, щоб відродити справу на новому місці.
Як вона це робила й що радить тим, хто так само хоче відновити свій бізнес під час війни, – бізнесменка розповіла в рамках спецпроєкту "Дієва допомога" журналістам Суспільного Дніпро.
1. Як знайти приміщення: через посередника – швидше, не боятися торгуватися
Переїхавши до Дніпра, розповідає Ганна, вона спершу знайшла собі житло, аби було місце, де можна перепочити й помитися, адже в Торецьку на той час вже не було води. Винайняла однокімнатну квартиру в спальному районі. Відновлювати бізнес також розпочала з пошуків приміщення – але ближче до центру.
«Знайшли досить швидко, днів за 7-10. Шукали через рієлторів. За пошук сплатила 50% першого місяця оренди. Пам’ятаю, як зайшла в це приміщення: стелі немає, стіни обшарпані, води немає. Це зараз це – дуже хороше місце. А тоді тут стояла стара зупинка, яка застувала, а біля дверей була величезна калюжа. Але мій чоловік сказав: «Все зробимо!». І ми почали ремонт», – каже вона.
За оренду приміщення площею 60 квадратних метрів зразу запросили 50 тисяч гривень на місяць.
«Коли мені сказали цю ціну, я мало не знепритомніла й сказала: «Ні, мені це не підходить». Мені відповіли: «Добре, тоді – особливі умови». І ціна впала мало не вдвічі», – говорить Ганна.
І додає: те, що ви переселенець, можна не говорити, й на знижки не розраховувати: у бізнесі – без особливих сантиментів.
2. Як оформити документи: виручає електронний документообіг
З оформленням документів, розповідає Ганна, проблем не було. Усе робиться через електронний кабінет платника податків. У неї це зайняло 5-10 хвилин.
«Все ось тут – у мобільному телефоні. Ти подаєш заяву, тебе приймають, ти повідомляєш податкову, що в тебе тут відкрито об’єкт, все. Ти маєш доступ до цих документів. І твоє завдання – сплачувати податки», – каже Ганна.
3. Як створити команду: звертати увагу на фахівців-переселенців
Команда у її бізнесі – це основне, говорить жінка. «Емоційні гойдалки», які переживає чимало людей під час війни, можуть вибивати з колії на кілька днів. Тоді виручає колектив, ділиться вона.
«У тебе повинна бути команда, тобто люди, на яких ти зможеш покластися. Для мене це також – моя родина», – говорить підприємиця.
Знайти персонал, каже власниця пекарні, зараз не проблема – багато переселенців шукають роботу й мають досвід. В її команді – троє людей.
«У мене зараз дівчина вже майже рік працює, вона – з Маріуполя. Хлопець проходить навчання, він – зі Слов’янська», – розказує вона.
Шукати співробітників можна через центр зайнятості та телеграм-канал Work_DniproUA від інспекції з питань праці міськради.
4. Бізнес-няня: як скористатися пропозиціями від влади
На початку запуску пекарні в Дніпрі, розказує Ганна, її та інших підприємців запросили до міськради. У місті діє програма підтримки релокованих бізнесів – підприємцям пропонують інформаційну та консультаційну підтримку.
«Нас покликали на зустріч. Перше, що я побачила, – дуже поважних чоловіків, які вивезли цілі заводи. І я – маленька підприємиця... Перше, що я почула: «Українці, ми вам раді!». І для мене це було дуже важливо. Ще один момент – після наради мене познайомили з фахівчинею, яка відповідає за цей напрямок. Вона стала моєю бізнес-нянею. Я телефоную їй з питаннями, і вона мені реально допомагає. Наприклад, мені треба було вивезти ще обладнання – і мені за лічені хвилини надали контакти. Інформація та підтримка – це дорогого вартує», – каже жінка.
5. Юрист і бухгалтер: де знайти
У малому бізнесі, каже Ганна, обов’язково треба мати зв’язок з бухгалтером та юристом. Їх необов’язково брати в штат – це можуть бути фрилансери. Для підприємців-переселенців у спеціалізованих хабах ці послуги пропонують безкоштовно.
«Іноді виникають питання, які потрібно вирішувати на місці й швидко. І юриста, і бухгалтера я знайшла в хабі для підприємців «Живи. Дій. Впливай». Вони наші, торецькі. Будь-яке питання юридичного, економічного характеру», – розповідає жінка.
6. Робити те, що любиш, експериментувати й творити
Щодня магазин-пекарня виготовляє від 35 до 60 кілограмів хлібобулочних виробів. Це 8-9 видів хліба, 10-12 видів здоби та 12-15 видів печива.
Нерідко біля печі – сама Ганна. Говорить: навчитися робити смачну випічку було її мрією, адже її мама й бабуся були добрими кулінарками.
Печене люблять і в її сім’ї. У жінки – троє синів і двоє онуків.
«Колись я зовсім не вміла пекти, але дуже хотіла навчитися. Скільки борошна було зіпсовано, скільки пирогів було спечено, яких не можна було ні їсти самим, ні продавати людям! Але я навчилася! Ще в Торецьку я знайшла професіоналів, і ми разом розробляли рецептуру. Пробували, робили – аж поки у нас не виходило те, що ми хотіли. Курник – наше, жульєн в булці – наше, завиванець з маком – наше. Також цілий зошит цікавих рецептів мені дістався в спадок від мами», – каже жінка.
7. Соціальна відповідальність: робити щось, що фінансово невигідно
Ще з пів року після відновлення бізнесу в Дніпрі Ганна з командою возила випечений тут хліб до Торецька. Місто перебувало під обстрілами, без світла й газу. Доправляти хлібобулочні вироби туди, за понад сто кілометрів, було економічно невигідно, але в Ганни була інша мотивація.
«Я маю обов’язок перед Торецьком – свого часу я там знайшла прихисток і зростала там як підприємець», – каже власниця магазину-пекарні.
Разом з тим, розказує вона, і їй самій чимало людей допомагали безкоштовно.
«З ремонтом приміщення мені допомагали наші хлопці з Торецька, яких я вивезла власним транспортом. Реально – безоплатно. 100% – дуже важливі людські стосунки», – каже підприємниця.
8. Бути готовим до несподіванок: вимкнення світла та несезону
«В нуль», каже Ганна, у Дніпрі її бізнесу вдалося вийти лише наприкінці осені, через пів року роботи. Але тут розпочалися блекаути.
«Ми тут пекли і вночі, коли було світло, і рано-вранці. Але ми це пережили. Зараз не можу сказати, що все добре, але нормально», – говорить вона.
Попереду – літо, це – не сезон для випічки, зізнається господиня пекарні, тому треба мати альтернативні пропозиції.
«Літо – це не мій сезон. Влітку споживання хліба падає. Каву також не хочеться в спеку. Для того ми поставили морозиво, охолоджені напої, щоб якось триматися. Також, коли буде спекотно, ми хочемо виставити на вулицю хоча б пару столиків», – зазначає вона.
9. Що робити, перш ніж розширюватися та як просувати бізнес
Ганна ділиться й негативним досвідом підприємництва. У Дніпрі вона спробувала розширити справу й зняла ще одне приміщення для схожого магазину-пекарні, але успіху не мала.
«Перед тим, як знімати приміщення, обов'язково треба подивиться на об'єкт – куди ти будеш переміщати бізнес. В мене є негативний досвід, коли я зайшла, закохалась в приміщення, але люди не прийшли. Треба обов'язково дивитись на місце розташування, пожити біля нього з тиждень, подивитися, чи ходять там люди?» – говорить жінка.
Розповідає про свій бізнес Ганна Горбачова через соцмережі. Коли було дуже сутужно з продажами, розказує, вона виклала пост у твіттері з проханням допомоги. Почали приходити клієнти, аби підтримати її, зокрема й чимало земляків, переселенців з Горлівки.
Зараз вона веде також дві сторінки в інстаграмі: особисту й пекарні.
10. Планувати і мріяти
Власниця пекарні також говорить про свої маленькі мрії в бізнесі. У найближчих планах – купити обладнання для нових видів випічки й випробовувати нові рецепти.
«Я дуже хочу спекти хліб житній на заквасці – з сухофруктами, з горіхами, навіть без добавок. Це дуже смачно. Але поки він у мене виходить гумовий. Потрібна спеціальна пічка», – зазначає підприємиця.
Про проєкт "Дієва допомога" на Суспільному
"Дієва допомога" – це спецпроєкт команди Суспільного Дніпро, де експерти відповідають на запитання читачів, слухачів та глядачів. Ви почуєте рішення, які вже перевірені, та поради, які стануть у пригоді.
Анонси наступних тем шукайте у наших соцмережах.
Пишіть нам у:
- приватні повідомлення у соцмережах Youtube, Viber, Facebook, Instagram
- у наш чат-бот
- телефонуйте 097-000-00-51
Що відомо про переселенців на Дніпропетровщині
- Нині на Дніпропетровщині проживає майже 384 тисячі переселенців. Найбільше – у Дніпрі (152,2 тисячі) та Кривому Розі (69,3 тисячі).
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
