Тепловізори, дрони, приціли для піхоти, магазини для зброї для військових повезе волонтерка Наталя Жданова. Гроші на все збирає в соцмережах. За її словами допомагають небайдужі люди. Хтось плете маскувальні сітки, хтось передає ліки і засоби гігієни, одяг.
Наталя Жданова — дитяча психологиня. З початком повномасштабної війни, щотижня їздить на передову. Доправляє на фронт те, що принесли люди.
"Діти збирають гроші, косметичні салони купують, все, що потрібно або передають кошти. Долучаються пекарні, магазини, великі підприємства, бізнесмени. Були випадки, коли люди дарували машини частинам, до яких я їздила", — розповіла Наталя Жданова.
Брат Олени Бричишеної, нині захищає Донеччину, вона ж працює на перемогу у тилу.
"Вони там захищають країну, ми тут допомагаємо як можемо. Халати для військових медиків, для хлопців передаємо ізоленти, бинти, багато антисептиків, продукти. Якщо Київ колись хрестив Росію, то наші ЗСУ її відспівають", — каже Олена Бричишена.
Ліки, антисептики, засоби гігієни для бойових медиків привезла домогосподарка Катерина Карасевич. Її чоловік саме повіз попередній вантаж на фронт. Вона ж шукає тих, хто хоче і може допомогти.
"Ми шукаємо виходи на підприємства, заводи, друзів, які готові допомогти армії, державі. Ми переживаємо за нашу країну", — розповіла Катерина.
Техніку, оптику, засоби гігієни, ліки, одяг, маскувальні сітки та "кікімори" — Наталя Жданова повезе у різні роди військ. І запити там теж, каже, різні. Потрібні тепловізори, дрони, приціли для піхоти, магазини для зброї. На все, каже, допомагають зібрати гроші небайдужі люди.
На фронт вона їздить завжди сама, бо каже, не хоче наражати на небезпеку інших. А ось додому інколи повертається не сама. Із зони бойових дій евакуйовує і людей, і тварин.
"Був такий випадок: приїхала в Констянтинівку, там одна бабця розплакалася, каже: "Або ви, або ніхто". Хоча ми обговорювали, що я не можу евакуювати людину. У мене немає сидінь задніх, бо вся машина завантажена. Дочекалася сидіння, щоб мені прислали, обдзвонила всі лікарні, які є по дорозі, на випадок якщо стане їй погано", — розповіла Наталя Жданова.
Бабця з Констянтинівки тепер живе у родичів у Вінниці. Тут Наталя знайшла родини і для кількох врятованих котів і собак.
"Собак віддають мені військові, коли не можуть їх забрати з собою. Був випадок, коли я вивозила з Бахмуту службову вівчарку. Вона охороняла в'язницю. Її взяли собі двоє пенсіонерів. Я приїхала і вони на міст вивели цього пса з фіолетовим шарфом. Посадили мені в машину і так я її вивезла. Дорогою заїхала під Донецьк і мені віддали ще й котеня. Ще та пригода була", — розповіла волонтерка.
Наприкінці тижня Наталя планує чергову поїздку на Донецький напрямок.
