Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа

Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа

Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа

Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа. Експериментування із технікою фотозйомки, ракурсом і темами — такі основні риси “Дніпропетровської школи фотографії”.

Дніпропетровського фотографа Станіслава Полонського не стало у 2002 році. Вадим розповідає, що кожен знімок батько міг обробляти по декілька днів, а з відзнятої плівки міг взяти лише один кадр. Після винищував всі кадри та роздруківки які вважав невдалими. В репортажній зйомці Станіслав намагався вцілити людей, які ярко контрастували з радянською дійсністю, розповідає Вадим. І завжди обирав для цього незвичний ракурс.

Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа

Вадим Полонський — син Станіслава Полонського

"Зйомка відбувалась від стегна, по факти скритою камерою. Йому не подобалась реакція людей. Точка зйомки низька, та дуже дивний ракурс. Ось тут ракурс дивний, незвичайний, низька точка зйомки. Ось ця опора", — говорить Вадим Полонський — син Станіслава Полонського.

Станіслав — один з представників «Дніпропетровської школи фотографії». Це поняття ввів дослідник фотографії Євгеній Березнер у тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ятому році. Він включив в експозицію свого масштабного проєкту «150 років фотографії» роботи дніпропетровських фотографів на міжнародній виставці у Москві. У тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмому році, у центрі сучасного мистецтва Джорджа Сороса він же показав проєкт «Дніпропетровська школа фотографії. Двадцять років потому».

"Власне на мою думку феномен Дніпропетровської школи фотографії, якраз полягає в тому, коли ми говоримо про той період ми говоримо про період коли Дніпропетровськ був закритим містом, коли не до міста не могли приїхати іноземці і з міста так легко не можна було виїхати. Але якраз в цих умовах, замкненої радянської дійсності. Сформувалося таке коло фотографів коло митців, яке робило зовсім інше не схоже на те що тут відбувалося до цього", — говорить Ірина Полікарчук — директорка галереї “Артсвіт”.

Щороку 12 липня всі любителі і професіонали, причетні до фотосправи відзначають День фотографа

Ірина Полікарчук — директорка галереї “Артсвіт”

Усі учасники школи — вихованці молодіжної секції фотоклубу “Дніпро”, який організував фотограф Марелен Матус. Марк Мілов, один з вихованців школи, об’єднуючою рисою фотографів цього напрямку він вважає тяжіння до експериментів із технікою та інструментами.

"Ми робили просто красиві фото, як нам здавалося. В яких було соціальний підтекст у кожного свій. Ми робили різні фото, але якщо взяти всі фото та покласти поруч, то видно що це робилось як мінімум однодумцями, хоча тематика та інше було зовсім різною. Ми експериментували з проявниками, ми змінювали проявники для плівки для паперу. Ми намагались папір після друку обробляти додатковими розчинами. Ми робили тонування сепію, робили двокольорове тонування хімічними засобами, без розфарбування та сучасного фотошопу ми отримували кольори чорний, білий, сепію та синьо-зелені фото",— говорить фотограф Марк Мілов.

За словами Ірини Полікарчук, традиційно до “Дніпропетровської школи фотографії” відносять діяльність близько десятка авторів та авторок, зокрема: Семена Просяка, Олександра Фельдмана, Марка Розова, Віти Буйвід, Марка Мілова, Юрія Бродського, Станіслава Полонського, Сергія Артменка, Лариса Фельдман.

Читайте також

10 фактів про поета й дисидента Івана Сокульського. 80 років з дня народження

12 липня в Україні відзначають День фотографії

Могила архітектора Красносельського у Дніпрі: як виглядає зараз та чому не відновили монумент (фото)

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди