У Кропивницькому пропонують заборонити покіс трави й газонів. Про це йдеться в петиції, яку кропивничанин Максим Парафілов 12 травня зареєстрував на платформі електронної демократії. За його словами, скошування трави та газонів негативно впливає на навколишнє середовище. Що про це кажуть у міськраді та чи погоджується з Максимом Парафіловим науковиця.
Скошування трави збіднює рослинний світ у місті, знищує природне середовище для тварин й сприяє швидшому зношенню ґрунту, вважає Максим Парафілов. За його словами, така земля погано пропускає воду, і це збільшує ризик повеней.
"Більш того, використання газонокосарок та іншого обладнання для покосу вимагає матеріальних витрат і забруднює повітря, що може мати негативний вплив на здоров'я людей. Також слід не забувати про шумове забруднення", – говорить автор петиції.
Максим Парафілов пропонує альтернативи для догляду за травою. Це:
- створення природних лук у місті;
- збереження та розвиток ділянок з високою травою;
- використання екологічних технологій для догляду – природних засобів захисту від шкідників та біологічного контролю рослин;
- скошування трави ручним способом у місцях, де це справді потрібно.
На 16 травня петицію підписали 65 людей. Підписи збиратимуть до 25 червня 2023 року. Щоб це звернення розглянули в міській раді, достатньо зібрати 450 підписів.
"Ми вважаємо, що заборона покосу трави та газонів у нашому місті може бути корисною і вигідною для місцевого середовища та жителів міста. Ми закликаємо вас розглянути цю проблему серйозно й перейняти досвід країн Європи", – каже Максим Парафілов.
За словами начальника міської інспекції з благоустрою Олександра Брюховецького, всі газони мають бути покошені, якщо трава виростає вище 10 сантиметрів – такі правила благоустрою Кропивницького. Це мають робити власники будинків та підприємств усіх форм власності на прилеглих територіях. Скошуванням трави на ділянках, які є у комунальній власності міста, займаються працівники комунального підприємства "Благоустрій". Штраф за не покошену траву – 340 - 1360 гривень для приватних осіб та 850 - 1700 для юридичних. "Трава росте, сохне, потім туди недопалки кидають, можуть бути пожежі — про це ніхто не думає, – говорить керівник спецінспекції. – Трава має бути покошена".
Кандидатка біологічних наук Марія Боброва вважає, що скошування трави порушує екологічну систему на ділянці.
"Я можу говорити суто з біологічної точки зору. Зараз у світі тенденція до того, щоб зменшувати покіс трави. Звичайно, карантинні рослини (амброзію та інші алергени) однозначно треба знищувати. Але якщо йдеться про природний травостій – низькорослі форми, то якщо їх скошувати, то, по-перше, висушується ґрунт, по-друге, зменшується біологічна різноманітність. Ми екосистему точно порушуємо, якщо там скошуємо траву".
Зі слів Марії Бобрової, контролювати рослинний світ можна біологічними методами.
"Узагалі чому люди заводять газон? Газонні трави мають кореневу систему, яка дуже щільно переплітається й просто не пускає бур’яни. Вони там не ростуть. Є також ґрунтопокривні багаторічні рослини – і хвойні, і троянди. Вони низько стеляться, і їх ще називають килимовими. Під ними також практично бур’яни не ростуть. Такі рослини можна підрізати, будь-яку форму їм надавати, і це буде альтернатива скошуванню ділянки. Також можна використовувати одні рослини, щоб або стимулювати зростання інших, або, навпаки, пригнічувати їхній ріст. Наприклад, під горіхом нічого не росте, бо він виділяє фітонциди. Усі ці методи природні й екологічні. Зараз у багатьох країнах, якщо це природний травостій без бур’янів і рослин, які загрожують алергією, то переходять на те, щоб його підтримувати".
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб
