"Хочемо зустрітися сім'єю, відзначили перемогу й жити". Історія родини військових із Запорізької бригади Нацгвардії

"Хочемо зустрітися сім'єю, відзначили перемогу й жити". Історія родини військових із Запорізької бригади Нацгвардії

"Хочемо зустрітися сім'єю, відзначили перемогу й жити". Історія родини військових із Запорізької бригади Нацгвардії
Владислав та Лариса — родина військових. Фото: Суспільне Запоріжжя

Мати та син разом несуть службу в Запорізькій бригаді Національної гвардії. Вона — інструктор з тактичної медицини, він — заступник командира батальйону.

З родиною поспілкувалось Суспільне.

Мама Лариса — старший інструктор з тактичної медицини та військової топографії. Вона 25 з половиною років у військовій справі:

" Я працювала в цивільній медицині 5 років. Але, знаєте, в душі — військова. В мене дядько військовий, тітка військова. У родині багато військових, але батько та мати — цивільні. Я мрія стати військовим медиком, от саме військовим медиком".

"Щоб ми зустрілися великою нашою родиною, відзначили перемогу та жили далі". Історія родини військових із Запоріжжя
Лариса — військовослужбовиця Національної гвардії. Фото: Суспільне Запоріжжя

У 2014-му, коли росіяни почали збройну агресію на сході України, до Лариси доєднався її син Владислав. Чоловік каже: не зміг залишитися осторонь.

"Коли почались бойові дії, мама знаходилась у передмісті Маріуполя, де велися бої. Зателефонувала мені якось, сказала, що справи в неї не дуже. Я тоді за неї запереживав і відчув, що не можу знаходиться осторонь від усього цього. Після цієї розмови жити цивільним життям мені совість не дозволяла. Тому я пішов на контракт".

"Щоб ми зустрілися великою нашою родиною, відзначили перемогу та жили далі". Історія родини військових із Запоріжжя
Владислав — військовослужбовець Національної гвардії. Фото: Суспільне Запоріжжя

Владислав пішов до Академії Нацгвардії, а пізніше вирушив до зони АТО. Нині —заступник командира батальйону. Каже, що рідко зустрічається з мамою на службі, та коли бачить, стає тепліше:

"Дуже приємно на емоційному рівні, коли біжиш у своїх справах, займаєшся чимось, і краєм ока бачиш, що десь проходить рідна людина… Коли думаєш, що дуже тяжко, а побачив маму — настрій піднявся", — розповідає Владислав.

"Щоб ми зустрілися великою нашою родиною, відзначили перемогу та жили далі". Історія родини військових із Запоріжжя
Лариса та Владислав — родина військових. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Він дуже досвідчена людина, я в ньому впевнена. Він і себе буде берегти, і людей, які в нього в підпорядкуванні. Я дуже за нього переживаю. Але, глибоко в душі, сподіваюсь, що він справиться з усім, з чим його стикне доля", — каже Лариса.

"Щоб ми зустрілися великою нашою родиною, відзначили перемогу та жили далі". Історія родини військових із Запоріжжя
Владислав та Лариса — родина військових. Фото: Суспільне Запоріжжя

У Владислава та Лариси зараз єдине бажання — перемога України.

"Ця війна — велике горе. І кожна мати переживає за своїх дітей. Але ми всі будемо сподіватися та вірити, що війна дуже скоро завершиться і настане наше життя: краще, мирне і спокійне", — говорить Лариса.

"Щоб ми всі ці труднощі пережили, закінчилась ця війна. Хочемо зустрітися великою нашою родиною, відзначили перемогу та жити", — додає Владислав.

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

Вибір редакції

На початок