Що таке сексуальне насильство в умовах війни, як воно кваліфікується юридично, які докази потрібні правоохоронним органам, чи вистачить одних свідчень постраждалої людини, як впоратися з психологічною травмою та чи гарантується постраждалим право на конфіденційність — пояснюють юристка, керівниця Центру "ЮрФем: Освіта" Вікторія Карпа та психологиня Центру допомоги врятованим Катерина Шатковська.
Що таке воєнні злочини
В першу чергу це — порушення норм Міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій, розповідає Вікторія Карпа: "Наприклад, умисне вбивство цивільних, депортації, руйнація лікарень, культурних памʼяток, міст. І в тому числі інші серйозні порушення законів і звичаїв війни, як, наприклад, зґвалтування, звернення до сексуального рабства, примусовий аборт та інші форми сексуального насильства".
Сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом, каже юристка, є воєнним злочином, який не має терміну давності: "Війна може розгортатися роками. Може знадобитися декілька років, інколи навіть десятиріч, аби постраждалі наважились звернутися по правову допомогу. Навіть якщо мине 10 років, правосуддя буде встановлене, злочинця, буде притягнуто до відповідальності".
Які є види насильства
Фізичне, психологічне, економічне та сексуальне, пояснює Катерина Шатковська:
- Фізичне насильство — це, наприклад, штовхання, биття, коли людину якимось чином фізично обмежують.
- Психологічне насильство змінює або порушує психоемоційний стан людини. Це, наприклад, маніпуляції, вербальні та невербальні образи.
- Економічне насильство — це коли людині, наприклад, не дають грошей, не впускають в її дім або не випускають з нього, обмежують в їжі або в одязі.
- Сексуальне насильство. Це не тільки зґвалтування, а будь-які дії сексуально-інтимного характеру, до яких людину примушують без її згоди. Наприклад, примус до перегляду або прослуховування певного відеоконтенту, примус до аборту чи вагітності, примус до будь-яких сексуальних дій. А також, коли людину ставлять у такі умови, де вона повинна спостерігати за певними діями. Одним з видів сексуального насильства також є торкання до певних інтимних частин тіла людини без її згоди. Це стосується як дорослих, так і дітей.
Що таке "добровільна згода" та "обставини примусу"
"Існують такі умови, як, наприклад, постійне, масове насильство. Такими умовами є і війна, — говорить Вікторія Карпа. — Наявність таких умов — обставин примусу, унеможливлює будь-який факт добровільної згоди людини. Чи можемо ми говорити про вибір людини, якщо вона не чинила фізичного опору, чи, умовно, "погодилась" на вступ у сексуальні відносини з озброєним ворогом? Чи погодилась жити з ним в умовному "позашлюбному житті"?
При чому, пояснює Вікторія Карпа, якщо людина була в обставинах примусу, згідно з міжнародною кримінальною практикою не потрібно доводити що згоди не було.
Хто несе відповідальність за вчинені злочини
"Постраждала людина ніколи не є винною в тому, що з нею трапилося, — говорить Карпа. — В першу чергу ми кажемо про притягнення до відповідальності безпосередніх виконавців. Але можемо притягнути також і вище командування — як військових, так і не військових керівників, які могли навіть не бути присутніми під час вчинення злочину і ніколи не контактувати з постраждалою людиною, але могли віддавати наказ на вчинення такого злочину або просто знати, що він відбувається і не запобігти йому".
Які докази потрібні правоохоронним органам
Вистачить навіть тільки свідчень, важливо, аби вони надавались повноважним правоохоронним органам і були належно оформленні, а відсутність фізичних чи судово-медичних доказів не є перешкодою у встановленні правосуддя, пояснює Карпа: "Міжнародна кримінальна практика дозволяє спиратися виключно на свідчення постраждалої людини, свідків. Документування, зокрема, інтервʼювання постраждалих має супроводжуватися з ключовим принципом — не завдати шкоди, оскільки безпека та гідність постраждалих є найпріоритетнішими у процесі документування".
Чи гарантується постраждалим право на конфіденційність
"Так, беззаперечно, всім постраждалим гарантується право на конфіденційність і збереження інформації, яку вони надають, — говорить юристка. — Інформація буде використовуватися в межах кримінального провадження і виключно уповноваженими субʼєктами".
Як подолати травму
"По-перше, прислухатись до себе, до своїх відчуттів. Людина має зрозуміти, що їй не ОК з тим, що вона відчуває. Тобто, є якась певна подія, яка перемикає в стан тривожності. Це можуть бути слова, певні звуки, — говорить Катерина Шатковська. — По-друге, потрібно дати назву своєму стану. Тобто, сказати: мені страшно або я тривожусь. Крок третій — звернутись до спеціаліста. Зокрема, до психолога чи психотерапевта".
Що порадити родичам та близьким людям постраждалих
"Бути обережними: як ви торкаєтесь людини, де ви знаходитесь відносно неї — позаду, попереду, — говорить Шатковська. — Потрібно дати людині виражати ті емоції, які вона хоче виразити. Якщо хоче плакати — нехай плаче, якщо хоче кричати — нехай кричить. Важливо підбирати фрази чи слова, якими ви спілкуєтесь з цією людиною, навіть тут мова має значення".
Чому свідкам насильства також важливо звернутися до психолога
"Є таке питання, як "травма свідка". Це коли людина, спостерігаючи, наприклад, певне насильство, особливо сексуальне, є асоційованою з цією ситуацією, — пояснює Катерина Шатковська. — Або навіть переживає відчуття, які переживає постраждала людина. Її нервова система, фізіологія починають реагувати так, ніби людина знаходиться у тій ситуації. Важливо в цей час якомога швидше отримати фахову допомогу. Для того, щоб дисоціювати цього свідка, людину, що вже теж асоційовано постраждала від тієї ситуації".
Які бар’єри заважають постраждалим від будь-якого насильства звернутися по допомогу
"Один з найперших: людина не усвідомлює, що у неї є проблема, з якою треба кудись іти і якось її вирішувати, — говорить Шатковська. — Або їй настільки погано, її стан настільки критичний, що вона не може сформулювати його як певний запит на допомогу. По-друге, це певні переконання в тому, що їй ніхто не допоможе, що все дарма. По-третє — неможливість отримати інформацію: людина не розуміє, де її брати, не знає певного алгоритму дій. Також можуть бути певні відчуття сорому від того, в яку ситуацію людина потрапила. А ще — переконання в тому, що з людиною щось не так, що вона сама винна або винен".
Чому важливо вчасно звертатися по допомогу
Коли відбувається травматична подія, памʼять людини намагається цей неприємний досвід заховати, пояснює Шатковська, а травма не проживається: "Людина не відчуває себе коханою, здоровою, нормальною, повноцінною. Важливо звернутися до спеціаліста, щоб він допоміг прожити травматичну подію і завершити її".
4 березня 2023-го Олена Зеленська повідомила, що прокуратура розслідує 171 випадок сексуального насильства проти українців з боку військових РФ. Серед постраждалих — 13 неповнолітніх та 39 чоловіків.
