Більш ніж півтори тисячі мін виявили на Харківщині сапери міжнародної гуманітарної організації The Halo Trust. Організація обстежує Харківщину з листопада минулого року. Коли знаходять вибухонебезпечні предмети, викликають Держслужбу з надзвичайних ситуацій.
Як проходить пошук боєприпасів і чому розміновувачі не можуть самі їх знешкоджувати — у матеріалі Суспільне Харків.
З перукарні — у мінний ліс
Ганна Кошмай обстежує простір перед собою у сосновому лісі — шукає гранати на розтяжках. Колишня власниця перукарні з Краматорська стала розміновувачкою майже рік тому — після тренінгу від інструкторів міжнародної гуманітарної організації The Halo Trust.
"Мене змотивувало те, що в нашій країні зараз тривають воєнні дії. Сидіти вдома і нічого не робити, я теж не можу. Треба якось допомагати людям, нашому суспільству, нашій країні. Ми очищуємо всю нашу територію для нас, для мирного населення — щоб люди могли спокійно гуляти, ні про що не переживати. У мене і чоловік тут працює, і батько скоро прийде сюди", — розповідає Ганна.
Курс демінера освоїла швидко, головне — дотримуватись правил безпеки, говорить розміновувачка.
"Тут дуже цікаво, і ти завжди на свіжому повітрі. Трішки важко, коли жарко, але в цілому мені подобається. Це для мене не тимчасова робота. Я хочу далі просуватися, отримувати кар’єрне зростання й помалу рухатися вгору. За день метрів три уперед я обстежую. Усе залежить ще й від погодних умов: є дощ чи немає, холодно чи ні", — каже Ганна.
Про складнощі роботи
Сапери міжнародної організації майже два місяці перевіряють бази відпочинку, розташовані на узбережжі Печенізького водосховища в Харківській області. Територія площею майже сім гектарів пів року була під контролем росіян, каже головний керівник групи розмінування Денис Федан.
"Вони захищали заходи. Боялись, що українські військові перейдуть водойму по кризі й через дамбу підуть у наступ. Тому вони замінували лісосмугу, у якій не буде видно, хто рухатиметься. Замінування проведено в шаховому порядку. Нам навіть легше, ми розуміємо, де вони залишили вибухонебезпечні предмети. Знаходимо винятково гранати, різних типів: РГО, РГН, Ф-1 і РГД-5", — говорить Федан.
Перевірені ділянки сапери позначають кілками, а знайдені боєприпаси — трикутниками.
"Ми знайшли гранату РГО. Вона у бойовому положенні — без запобіжника і скоби. Вона частково обгоріла, але з якоїсь причини не спрацювала. Ми її позначили стрічкою і трикутниками з різних боків. І зверху над гранатою звисає гілка, вона не стабільна, ми не знаємо, що буде при падінні. Тож прибрали звідси мінімум на 25 метрів усіх наших демінерів — такий розліт уламків цієї гранати", — пояснює Федан.
Після перевірки викликають піротехніків Держслужби з надзвичайних ситуацій.
"Складність була в тому, що майже всі гранати були без чеки, зведені, але з якоїсь причини вони не вибухнули. Тому ми доходили до них, на безпечній відстані зупинялися, і вже спеціалісти ДСНС проводили свої маніпуляції", — каже Федан.
У команді працює 26 демінерів, на ділянці виявили вже 11 гранат.
"Труднощі для нас становлять дерева. За сильного вітру вони падають, тому доводиться зупиняти роботи. Доводиться витрачати час на те, щоб їх правильно обійти", — каже Федан.
Став демінером після деокупації
Михайло Білецький працює на розмінуванні другий тиждень. Через війну втратив роботу на Вовчанському м’ясокомбінаті — працював майстром цеху. Разом з родиною евакуювався до Харкова, оголошення про набір демінерів побачив в інтернеті.
"На диво, я перелаштувався дуже швидко. Можливо, це через те, що батько в мене мисливець, і я з дитинства лазив біля нього, можливо, це відіграло роль. Навчився вичікувати, висиджувати, видивлятися", — говорить розміновувач організації The HALO Trust Михайло Білецький.
Кожен рух демінера повинен бути скрупульозним та уважним, говорить Білецький: "Першочергово ми проводимо візуальний огляд — не менш ніж на 60 сантиметрів. Потім, оскільки тут густа трава, роблю прохід рукою. Далі працюю щупом — кожний міліметр, кожну травинку продивляюся, чи немає там елементу розтяжки. Мінери — дуже креативні люди, і їм подобаються такі витівки, як, наприклад, розтяжки на рибацьких гачках".
Таким чином чоловік знайшов спосіб бути корисним для своєї держави, говорить Михайло.
"Вибрав таку професію, яка максимально допомагає очищувати нашу землю від усього цього сміття, що його принесли наші сусіди", — каже розміновувач.
Про отримання ліцензії
За майже пів року The HALO Trust перевірила понад тисячу гектарів у Чугуївському і Лозівському районах та в Балаклійській громаді.
"The HALO Trust — це найбільша міжнародна організація, яка займається розмінуванням, і працює в країнах, де відбувалися або на теперішній час відбуваються бойові дії. На Харківщині ми працюємо з листопада 2022 року", — розповідає начальник департаменту нетехнічного обстеження Станіслав Добродєєв.
Нині організація проходить сертифікацію, щоб використовувати для розмінування важку техніку, говорить Добродєєв.
"Вона в нас є. У нас також є підготовлені спеціалісти. По-перше, це безпечніше для людей. По-друге, денний прогрес такої техніки значно більший, ніж за ручного розмінування", — пояснює Добродєєв.
"Загалом в Україні законодавча база щодо того, щоб недержавні оператори протимінної діяльності могли робити це самі, перебуває в процесі формування. За моєю інформацією, до отримання сертифікації залишилися лічені місяці. Це б добре розвантажило ДСНС, оскільки в них і так зараз дуже велика зайнятість", — каже Добродєєв.
За словами головного керівника групи розмінування Дениса Федана, усі працівники організації є жителями України, навчальні тренінги тривають 25 днів, після чого учасники складають іспит.
"25 днів достатньо — у підсумку люди все знають, все вміють. Якщо в полях з’являться якісь нюанси, ми допоможемо. Досвід розмінування необов’язковий. Все дуже дохідливо пояснюється, всього навчають — будь-яка людина може прийти", — впевнений Федан.
"Якби ми могли самі на місці знешкоджувати, було б набагато зручніше. За нашими правилами, ми б знищували їх кожен день, і це було б менше небезпечно для людей", — вважає Федан.
За словами Добродєєва, усього на Харківщині організація виявила більш як півтори тисячі мін.
Читайте також
На Харківщині потрібно понад мільйон табличок про мінну небезпеку. Навіщо їх викрадають
"Максимум 100-200 метрів за день": як розміновують лінії електропередач на Харківщині — фоторепортаж
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
