Переважна більшість українських журналістів вважають, що в Україні навіть в умовах воєнного стану зберігається свобода слова. Водночас вони також переконані, що телемарафон "Єдині новини" повинен бути припинений, адже він є однією із форм цензури.
Про це йдеться у соціологічному дослідженні про виклики для свободи слова та журналістів в умовах війни, яке презентували 3 квітня, у Всесвітній день свободи преси, у Києві. Його провів Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва у співпраці з Центром прав людини ZMINA.
Українські журналісти оцінюють стан свободи слова у країні у 2023 році у 6,4 бала за 10 бальною шкалою, де "1" – дуже погано, а "10" – дуже добре.
Водночас значна частина опитаних працівників медіа після початку повномасштабного вторгнення стикались у своїй діяльності з порушеннями права на свободу слова та інформації. Найчастіше журналісти заявляли про відмову посадових осіб у наданні суспільно важливої інформації (51% опитаних), цензурування готових матеріалів або заборону оприлюднення певної інформації (22%) та відмови в акредитації (17%).
Журналісти, які визнавали наявність цензури, найчастіше заявляли, що вона здійснюється з боку різних органів державної чи місцевої влади, а також власників медіа. На третьому місці – самоцензура журналістів.
"Крім того, 62% опитаних журналістів однією із форм цензури вважають єдиний телемарафон, створений на початку повномасштабного вторгнення. 2/3 також переконані, що єдиний марафон повинен бути припинений і всі мовники можуть почати мовлення самостійно. Частина респондентів каже: єдиний телемарафон потрібно зберегти принаймні до завершення активної фази війни. Водночас майже всі з них переконані, що його потрібно модифікувати та покращити якість контенту", — йдеться у дослідженні.
За словами політичної аналітикині Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Поліни Бондаренко, найчастіше цензура запроваджувалася через пояснення, що в країні війна (57%), що це в інтересах країни (44%), а також, що така позиція не популярна у суспільстві (29%). Але, як вона додала, воєнну цензуру більшість респондентів не вважає критичною для свободи слова.
"При цьому 40% опитаних журналістів вірять у необхідність обмеженої цензури, а третина виступає проти цього. Водночас 44% респондентів вважають, що в Україні існують теми, про котрі не можна писати чи говорити (для порівняння – у 2019 році таких було близько чверті)", — зазначається у дослідженні.
Більшість працівників медіа (78%) кажуть, що російське вторгнення збільшило кількість випадків самоцензури. Серед причин, що змушують журналістів до самоцензури: страх помилитися чи складнощі в перевірці інформації та власні переконання (по 45%) і страх залишитися без роботи (44%).
Найбільшими загрозами свободі слова та роботі журналістів медійники вважають фізичні загрози чи загрозу життю, пов’язані із роботою в зоні бойових дій (67%), зменшення фінансування ЗМІ (55%), цензуру з боку влади (47%) та низький рівень кваліфікації журналістів (45%).
Дослідження проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва у співпраці із Центром прав людини ZMINA за підтримки представництва Freedom House в Україні. Воно включало кількісне експертне опитування 132 журналістів у період з 18 по 27 січня 2023 року, а також якісне фокус-групове дослідження (три фокус-групи по 11 медійників у кожній). Для порівняння наводяться дані подібного опитування, проведеного з 30 травня по 14 червня 2019 року, в якому взяли участь 127 журналістів.
Читайте також
Понад 230 медіа закрились за час повномасштабної війни — IMI
На фронті загинув журналіст Олександр Бондаренко
Білоруський суд засудив опозиційного журналіста Протасевича до 8 років позбавлення волі
