В Україні орієнтовно 30% громадян не знають, які медичні послуги держава надає безоплатно. Про це повідомив голова комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. Відтак пацієнти можуть потрапити на гачок недобросовісних лікарів і заплатити за ту медпослугу, яка вже оплачена.
Про моніторинг якості медичних послуг в етері телемарафону Суспільне. Спротив розповіли голова Національної служби здоров'я України Наталія Гусак та юрист благодійного фонду "Здорові рішення для відкритого суспільства" Олексій Головін.
Моніторинг якості медпослуг
Верховна рада ухвалила закон, який надає право Національній службі здоров'я України проводити моніторинг якості медичних послуг. Як організувати цей процес — наразі відбувається дискусія в експертному середовищі. За словами Наталії Гусак, основна ціль НСЗУ — "не стати каральним органом", а донести до людей інформацію про те, якими медпослугами можна скористатись безплатно.
"Люди досі не знають, що Національна служба здоров'я України закуповує для них на мільярди бюджетних коштів медичні послуги. Але ми це виправимо і паралельно з запуском нової системи моніторингу, ми посилюватимемо комунікацію, щоб кожен це розумів. Держава за абсолютно сприятливими тарифами закуповує послуги на лікування, наприклад, інсульту, хірургічного втручання, екстреної медичної допомоги тощо", — пояснила вона.
Договори Національної служби здоров'я України із медичними закладами укладаються на користь третьої сторони — пацієнта, зауважила Наталія Гусак. Відтак існує багато зобов'язань, яких мають дотримуватись як НСЗУ, так і медзаклади.
"НСЗУ буде моніторити виконання саме договірних зобов'язань медичним закладом. До прикладу, ми говоримо про інсульт. У вимогах по лікуванню інсульту є обов'язкова наявність комп'ютерних томографів у медзакладі, який ми контрактуємо на цю послугу. Якщо під час моніторингу ми з'ясуємо, що це обладнання не працювало певний період, або нас обманули, що він є, ми не тільки не будемо продовжувати оплачувати, ми ще й здійснимо перерахунок за час, коли комп'ютерний томограф не працював", — додала голова НСЗУ.
Моніторинг планують робити плановий і позаплановий.
"Українці зможуть дізнатися з сайту НСЗУ, в яких медзакладах проводитимуть моніторинг і який його результат. Це пацієнтоорієнтована система моніторингу, яка спрямована на те, щоб і вимоги виконувались, і пацієнт отримував послугу відповідного обсягу, і НСЗУ не перетворювалася у каральний орган", — прокоментувала Наталія Гусак.
Відповідальність за порушення
Національна служба здоров'я України також фіксує дотримання вимог договору через електронну систему охорони здоров'я.
"Кожний прийом, кожне відвідування людиною лікаря в рамках програми медичних гарантій фіксується там, лікар вносить відповідний запис. НСЗУ, коли бачить, що якісь записи вибиваються із загальної логіки, реагує на це: починає комунікацію із закладом, може, до прикладу, перестати оплачувати послугу, яка не була надана або була надана з порушенням", — зазначив юрист благодійного фонду "Здорові рішення для відкритого суспільства" Олексій Головін.
Якщо у системі інформації зафіксований потенційний факт більш значних порушень і в цілому є підозри, що медзаклад не відповідає вимогам чи порушив умови договору, тоді НСЗУ вдасться до фактичного моніторингу.
"Прийдуть у сам медзаклад, перевірять документи, наявність обладнання. Передбачається не тільки потенційна відповідальність за порушення вимог, а й процедури усунення порушень і покращення майбутньої діяльності закладу. Може укладатися план удосконалення, усунення порушень, які були виявлені в ході проведення такого фактично моніторингу. Якщо ж порушення критичне, яке свідчить про те, що заклад взагалі не може надавати послуги за певним пакетом, тоді можливе розірвання пакета меддопомоги", — додав він.
За його словами, кримінальна чи адміністративна відповідальність також може бути, коли порушення пов'язані із конкретним працівником медзакладу:
"Наприклад, якщо лікар вимагає від пацієнта гроші за ту послугу, яку вже оплатила НСЗУ. Така справа передається на розгляд правоохоронних органів, які проводять власне розслідування, чи був там насправді склад злочину і чи є підстави притягати до відповідальності якихось конкретних людей".
Куди звертатись пацієнтам
"Якщо пацієнт приходить у медзаклад і не знає, за якими напрямками він законтрактований, інформацію про це можна отримати за номером гарячої лінії Національної служби здоров'я України — 1677. За цим телефоном кожен зможе дізнатися, які послуги у тій чи іншій лікарні оплачені державою", — зауважила Наталія Гусак.
Вона додала: якщо людина знає, за якими напрямками законтрактований заклад, але її просять частково або повністю оплатити послугу, тоді варто залишити звернення.
"Ви маєте право підійти до головного лікаря і сказати те, що хочете залишити звернення. Це також частина договірних зобов'язань між НСЗУ та медзакладом. Такі звернення мають фіксуватися і ми маємо їх перевіряти в системі моніторингу реакції. Іноді буває так, що, заявивши це, цього достатньо, головні лікарі бояться відповідальності щодо невиконання договірних зобов'язань і ситуація одразу виправляється", — пояснила голова НСЗУ.
За словами Наталії Гусак, якщо ситуація не змінюється, пацієнти можуть залишити письмове або усне звернення до Національної служби здоров'я України.
Читайте також
- На Рівненщині під колесами підводи загинув 10-річний хлопчик. Що відомо про інцидент
- Більше, ніж торік: скільки абітурієнтів зареєструвались для складання НМТ-2023 на Рівненщині
- Рада офіційно визнала рашизм ідеологією Росії: експерт розповів, що це змінить
- "Врятуй кінцівку". Як діє програма в Україні та хто може взяти участь
- "Треба давати людям не тільки рибу, а й і вудку": хто в Україні може отримати насіння для весняної посівної через USAID
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
