25-річний житель Руської Лозової Максим Горяйнов загинув 11 жовтня 2022 року у боях поблизу Кремінної Луганської області. Його брат Роман добивається, щоб військовому надали звання Герой України.
Дружина загиблого захисника Анет Горяйнова розмістила петицію на сайті президента України з проханням про посмертну нагороду: на 4 травня вона набрала понад п'ять тисяч голосів з 25 тисяч.
Дитячий будинок, Євромайдан та бої на Донеччині
Дитинство Максима Горяйнова пройшло у дитячому будинку. У 13 років його разом з 9-річним братом забрали до себе прийомні батьки. З 18 років він почав жити самостійно.
"Все почалось з Євромайдану, тоді брат навчався в 11 класі. Коли захопили будівлю Харківської обласної держадміністрації, він був там, захищав її. Постійно брав участь у патріотичних мітингах та акціях. Ще у 2015 році він сказав: "Я піду воювати". Він був дуже наполегливим, добивався того, що задумав", — поділився спогадами про брата Роман Горяйнов.
Максим рік провчився у юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, але кинув навчання, бо йому не подобалася спеціальність. У 2016 році пішов добровольцем на фронт.
Він воював у Донецькій області до 2018 року у лавах "Правого сектору". Потім Максим тренував молодь — проводив для них інструктажі у Харкові та займався громадською діяльністю, розповів його брат Роман.
Звільняв Руську Лозову, Балаклію, Ізюм
До повномасштабної війни Максим два роки працював на Харківському м'ясокомбінаті. 24 лютого 2022 року після нічної зміни відправив дружину та брата до Лозової й пішов захищати Україну.
У березні військовий приєднався до спецпідрозділу Kraken, в якому служив старшим солдатом. Максим брав участь у звільненні багатьох населених пунктів. Зокрема, Руської Лозової, Балаклії, Куп'янська, Ізюма.
"Зі своєю дівчиною він одружився у березні 2022 року. Приїхав на декілька днів і вони розписались", — сказав брат.
"Чоловік має захищати свою країну"
"Він ще у ранньому віці хотів захищати Україну. У 15-16 роках рвався до "Правого сектору", не відступав. Думаю, він заслуговує цієї нагороди, бо усю молодість присвятив тому, щоб воювати за Україну", — сказав Роман Горяйнов.
"Хочеться, щоб про нього знали та пам'ятали. Він був дуже скромним, йому не потрібні були нагороди. Він йшов воювати не заради них", — розповіла дружина Максима Анет.
Максим був футбольним фанатом, а у вільний час рибалив.
"Він був справедливою, доброю, веселою людиною, допомагав друзям. Військова справа для нього була дуже важливою. Він казав: "Чоловік має захищати свою країну, своє місто". Я його підтримувала. Розуміла що він військовий, це його обов'язок. Звичайно, що переживала, мені було страшно за нього", — поділилася спогадами дружина Горяйнова.
"Хоч у 2018 році він повернувся, але я знала, що рано чи пізно він повернеться на фронт. Після війни хотів перейти до Головного управління розвідки", — сказала дружина військового.
Читайте також
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
