Через повномасштабне вторгнення Росії потенціал бджільництва в Україні скоротився. Про це в етері телемарафону Суспільне. Спротив розповів віцепрезидент Спілки пасічників України Денис Солдатов. За його словами, унаслідок воєнних дій відбулося значне руйнування пасік, а також скорочення виробництва меду на експорт.
— Скільки пасік в Україні припинили роботу через війну й чи вдавалося загалом підрахувати хоча б приблизні збитки?
— Точні цифри зараз не можна назвати, оскільки досі ведуться бойові дії, та й окуповані території достатньо великі. Але ми проводили проєкт для Харківської області, який зафіксував пошкодження 26 господарств з розведення бджіл. Збитки сягають сотень мільйонів гривень для наших пасічників. Однак в області зареєстровані дві тисячі пасік, але скільки з них пошкоджені або повністю знищені досі порахувати неможливо.
— Чи експортується зараз український мед у Європу?
— Попит на мед суттєво впав через розслідування європейських комісій щодо якості та фальсифікацій меду. На сьогодні експорт не зупинився, але має певні обмеження. Польща взагалі закривала транзит, зокрема, сільсько-господарської продукції через свою територію. А Словаччина, Угорщина і Польща — одні із найбільших споживачів українського меду. Польща купувала, фасувала і перепродувала наш мед. А він у нас якісний, натуральний, гарний і має попит.
Але через війну й острах імпортери Європи закупили дуже багато азіатського меду: китайського, в'єтнамського, який не дуже якісний і з великою кількістю підробок, там існує фальсифікація цукровими сиропами. Це дуже вплинуло на ринок Європи, на довіру до цього продукту і зараз європейські комісії введуть розслідування щодо походження цих несправжніх зразків меду.
— Як торік війна вплинула на галузь бджільництва в Україні?
— Бджоли не дуже усвідомлюють, що таке війна, у них біологічний природний цикл, але пасічники, які ведуть ці господарства, дуже багато втратили через обстріли, окупацію, заміновані території й неможливість кочівлі. Це дуже вплинуло. Україна у 2022 році не добрала десь 25-30% товарного меду.
— Чи є програми, які допомагають відновлювати господарства пасічникам?
— На сьогодні є грантові програми. Деякі з них знаходяться у стадії розробки, деякі вже функціонують. Дуже багато пасічників потребують такої допомоги, оскільки в них впав збут меду, вони отримують менше грошей. Зараз немає державних дотацій, а завдяки гранатовим програмам буде можливість відновити пасіку, встановити якесь обладнання. Але ці програми насамперед спрямовані на тих, хто постраждав від війни.
— Чи можемо говорити про прогнози на 2023 рік у галузі бджільництва?
— Важко сказати, оскільки через війну медовий пояс України знаходиться під обстрілами, або окупований. На заході України завжди не добирали меду, а південь, схід і центр України — були генераторами товарного меду, який експортувався та вивозився з країни. Велика територія, де люди просто не можуть нормально займатися бджільництвом.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
