Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

Про історію виникнення маски, її відображення у мистецтві та вплив пандемій на розвиток творчості в ефірі Радіо Культура Людмила Ляхевич розпитала докторку філософських наук, директорку арт-центру "Alter Ego" Світлану Стоян.

Коли з’явилася перша маска і які функції вона виконувала

Поява маски пов’язана перш за все з існуючими ритуалами та віруваннями. Вже в добу неоліту наші пращури робили так звані посмертні маски, які потім використовувалися в ритуалах. Це було пов’язано із певним зв’язком зі світом померлих і з предками.

В багатьох культурах така ритуальна маска є дуже сакральним елементом. Багато шаманів і жерців з’являються у масках, тому що вони показують цей зв’язок. Саме з тих часів маска стає значним культурним артефактом, але трансформується і перекочовує в мистецтво вона набагато пізніше.

Читайте також: "Пандемія мине, маски залишаться. Як носіння масок стає загальносвітовим трендом"
Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

Виготовлення маски дозволялося лише посвяченим. На єгипетських саркофагах використовувалися зображення померлих – це по суті ті ж самі маски, які за давньоєгипетськими віруваннями дозволяли душі повернутися після суду Осіріса і знайти своє тіло, аби в ньому оселитися. Тому такі корені маски сягають зорі народження людства як такого.

Потім відбувається трансформація в контексті епідемій. Маска чумного лікаря з’являється під час епідемії чуми в 14 столітті, коли відбулося повне переформатування Європи, як такої. Цікаво, що форма цієї маски нагадує дзьоб. Раніше, ще у сакральні часи, маски із зображенням птаха були посередниками між двома світами (живих і мертвих), оскільки птах літає в небі й ніби пов’язує їх поміж собою. Крім того, під час епідемії була і практична мета – довгий дзьоб давав можливість вільно дихати, а також закладати до нього різні трави, які повинні були захистити від смороду та інфекції.

Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

Маска чумного лікаря

Символ того, що лікар також виступає між двома світами знаходить своє віддзеркалення в формі й образі маски птаха. Нам відомо ім’я французького лікаря, який надав масці остаточну форму – у 1619 році Шарль де Лорм її остаточно вдосконалив і зробив більш захищеною. Там вже були отвори для очей, захищені склом. У саму маску він навіть поміщав ладан на спеціальній губці. Хто саме її вигадав у 14 столітті достеменно досі невідомо.

Як маска чумного лікаря відображалася в мистецтві того часу

По-перше, в літературі можна згадати "Декамерон" Боккаччо. Це один із перших літературних творів, де взагалі описана епідемія чуми. На картинах та гравюрах були присутні образи чумних лікарів, страхітливий вигляд який був покликаний відлякувати хворобу. Цікаво, що практика самоізоляції з’явилася ще у 14 столітті. Сам Папа Римський Климент VI за порадою лікаря самоізолювався у своєму палаці. А у Венеційській республіці взагалі був запроваджений обов’язковий сорокаденний карантин для кораблів та екіпажів.

На початку 20 століття маска починає ставати безпосереднім мистецьким артефактом, адже до цього в неї було більш функціональне призначення. В контексті епідемії, наприклад іспанки, для популяризації носіння масок навіть залучали акторів, які знімалися для обкладинок журналу. Трохи пізніше в США два голлівудські актори знялися для обкладинки журналу "Look mаgazine", де вони були зображені в масках під час поцілунку. Це відсилає нас до картини "Закохані" Ренне Магрітта, де цілуються чоловік і жінка загорнуті в простирадло.

Читайте також: "Не все так погано. Як почалися попередні епідемії та як вдалося їх зупинити"
Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

У 1940 році на фото був зображений поцілунок у протигазах. Відома також карикатура 1936 року, де зображена жінка, яка тендітно схилилася над своїм чоловіком, що сидить у фешенебельному кріслі у масці, і звертається до нього зі словами: "Любий, навіщо ти вдягнув маску? Ти боїшся епідемії?", на що чоловік відповідає: "Ні, для того, щоб захиститися від твоїх постійних поцілунків". Тому гумористичні рефлексії з цього приводу виникали й в той час.

Водночас іспанка була величезним стресом і шоком для Європи. Тоді носіння масок було абсолютно обов’язковим. Маска вже була набагато простішою. Наприкінці 19 століття два лікарі – Поль Бержер і Йоханн Микулич-Радецький – практично одночасно винайшли прототип сучасної маски. Використовувалися декілька шарів марлі, які прикривали ніс і рот, залишаючи лише очі. Ця маска в більшості випадків застосовувалася в медичних цілях, а потім після визначення збудника іспанки її почали використовувати масово.

Маски та самоізоляція як маркери часу в мистецтві

До теми масок зверталися і наприкінці 20 століття. Так, у 1995 році модельєр Жан-Поль Готьє у своїй колекції використовував маски практично на пів обличчя. Це були елементи декору, які доповнювали його модельні покази.

Як вплинула пандемія коронавірусу на сучасне мистецтво

Пандемія призвела до потужної активізації мистецьких пошуків і рефлексій на тему маски. В українському мистецтві зараз започатковано дуже багато посткарантинних проєктів. Музей сучасного мистецтва Корсаків у Луцьку один із перших запустив такий, де художникам і навіть теоретикам пропонувалося відрефлексувати й показати своє бачення майбутнього.

Художники використовують маску, як символ цієї епідемії. У фейсбуці на початку пандемії була створена сторінка під назвою "Ізоізоляція". Це унікальний феномен, коли абсолютно прості люди, які у більшості випадків не є митцями, створювали якісь карантинні сюжети на тему відомих картин.

І це не було просто фотографічним повторенням, а радше переосмисленням дуже відомих полотен. І дуже часто там як атрибут використовувалися маски. Про цей проєкт почали говорити по всьому світу. Це дуже цікаві творчі експерименти в сучасності.

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше