Чи є обмеження у Канади в постачанні зброї українським оборонцям, скільки грошей країна заклала в бюджет для підтримки України, чи відчуває Канада вплив російської дезінформації, як працює з українськими біженцями та чи бачить Україну в НАТО — розповіла Українському Радіо Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза.
11 квітня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль відвідав Канаду. В рамках візиту підписали кілька угод, зокрема й щодо макрофінансової підтримки. Наскільки одностайним є канадське суспільство і політикум у підтримці України?
Візит Шмигаля і засідання, які там відбулися, свідчать, що в Канади немає втоми, що там і далі є одноголосна підтримка України. Також під час візиту обговорили нові угоди, були дискусії щодо термінових питань, які обумовлені війною. Говорили про фінансові справи та зброю. Проте також і про довгострокові питання.
Чи є якісь обмеження у Канади щодо надання зброї для України?
Немає, треба тільки знайти кошти та організувати постачання. Як і всі партнери, що надають військову допомогу України, ми спочатку подивилися на свої склади та наявне озброєння, та віддали те, що могли. Також продовжуємо шукати, що ще можемо віддати.
Окремо ми перевірили своїх виробників і постачальників — що вони мають з того, що потрібно Україні. Також дивимося на глобальний ринок. Прикладом є система ППО, яку ми купуємо в американців для України.
Або взяти, наприклад, танки. Ми хотіли показати, що не повинно бути обмежень надавати цю техніку, тож швидко відреагували й хоча передали тільки вісім танків, це була демонстрація того, що їх можна швидко переміщувати з Канади до Польщі. Якщо Канада може це робити, то європейські партнери України повинні також швидко відреагувати.
В Канаді річний бюджет ухвалюють у весняні місяці. Чи можна уже конкретизувати, які статті та суми в ньому пов'язані з Україною?
Так, бюджет оголосили наприкінці березня й основна допомога для України там — майже 2,5 млрд доларів, які ми виділимо в рамках позики на макрофінансову підтримку. Йдеться про кошти на виплати пенсій, на закупівлю палива, на відновлення енергетичної інфраструктури й так далі. Війна йде на полі бою, але Україна мусить перемогти також і фінансово.
Як ви оцінюєте роботу антикорупційних органів в Україні?
Україна має потужну антикорупційну архітектуру. Тобто низку інституцій, що контролюють, розслідують і притягують до відповідальності тих, хто порушує закони. Прогрес є і про це свідчить недавня доповідь GRECOГрупа держав Ради Європи проти корупції. У її звіті від 24 березня 2023 року йдеться про те, що рівень дотримання рекомендацій Україною більше не є "незадовільним", і, таким чином, країна виходить з процедури невиконання кроків щодо протидії корупції. Але подальші очікування теж є. І з боку українців, і з боку міжнародних партнерів — ми надаємо шалені кошти, треба їх контролювати. Очікування є і з боку потенційних інвесторів, які розуміють, на жаль, що тут була велика корупція. Тому вони обережно ставляться до будь-якої потенційної інвестиції.
Ми всі несемо відповідальність — міжнародні партнери, українці, громадськість, посадовці, щодо дотримання закону. Але не тільки його букви, але і духу. Ми маємо відповідальність перед дівчатами й хлопцями на фронті. Вони готові віддати життя, тому необхідно, щоб антикорупційні інституції правильно працювали та ретельно виконували обов'язки.
Читайте також: Лозунги "Прийде весна — посадки будуть" створили образ карального органу — голова ВАКС
Багато країн запровадили санкції проти РФ, але Канада почала конфісковувати активи підсанкційних росіян для передачі їх на розбудову України. Місяць тому ви називали цифру у 26 мільйонів доларів, які вже конфісковані. Також Канада готується передати Україні конфіскований російський літак Ан-124. Скільки ще в Канаді можна конфіскувати грошей російського режиму?
Канада була першою країною, яка схвалила в парламенті закон про конфіскацію. Ми це зробили не тому, що в нас багато таких активів, а щоб показати іншим країнам, що це можливо і важливо зробити.
Перший кейс на 26 мільйонів доларів стосується канадських активів пана Романа Абрамовича. А літак зараз перебуває на площі в Торонто, біля аеропорту. Якщо їдеш з летовища, можна на нього подивитися.
В Канаді є активи, які належать людям, що перебувають під санкціями і є активи саме РФ. Якщо говорити про перших, йдеться про приблизно 120 мільйонів доларів. Державних активів РФ в Канаді мало, але головне, що ми показуємо, конфіскувати їх можливо.
Прем'єри України та Канади підписали декларацію про завершення переговорів щодо модернізації Угоди про вільну торгівлю. Коли вона запрацює?
Триває технічний процес. Модернізована угода включає й інвестиції, і послуги, і технічні процеси — переклади, перевірки юристами, схвалення парламентом, адже в Канаді він має це зробити. Думаю, за кілька місяців модернізовану угоду схвалять. Поки й далі працює угода, що підписали у 2017-му.
Перевага модернізованої угоди в тому, що вона стає зразком для укладення угод Україною з іншими країнами. Для Канади ця угода така сама, як і ті, що ми маємо з іншими країнами.
Можна визначити основні ключові зміни у модернізованій угоді? Денис Шмигаль її окреслив як "дозволено все, що не заборонено".
Так. Головне, що тепер в угоду включені інвестиції та послуги. Послуги — це важливо для України, бо у вас багато, наприклад, IT-шників, які зможуть тепер легше продавати послуги Канаді.
З канадської сторони багато фінансових послуг — банки, страхування — завдяки яким тепер наші підприємці легше зможуть провадити бізнес. Це ключові нові елементи.
Щойно ми ухвалимо угоду, будемо її поширювати через проєкти, щоб і в Канаді, і в Україні розуміли, які можливості утворилися і які існували до сьогодні.
З початком повномасштабного вторгнення РФ Канада запропонувала для українських мігрантів програму підтримки. Вона розрахована на три роки й її продовжили ще на пів року. Чи плануються ще якісь зміни?
Цю програму продовжили, але це єдині зміни. До Канади вже приїхали понад 160 тисяч українців. Тут вони знаходять термінову підтримку щодо проживання протягом перших двох тижнів. Також ми забезпечуємо фінансову підтримку, яка надається один раз. Українці, що приїхали, мають доступ до системи охорони здоров'я, шкіл, мають дозвіл на працю.
Кожен з українських біженців має свою думку щодо повернення в Україну. Тому програма буде діяти далі, адже вона має на меті дати українцям можливість відійти від війни, побути в Канаді. Ми сподіваємось, вони повернуться в Україну, щоб працювати на відбудову. Проте також будемо вітати тих, хто вирішить залишитись в Канаді.
Читайте також: "Не варто мріяти про нездійсненне: 90% біженців не повернуться в Україну" — директорка Інституту демографії Лібанова
Канада заблокувала російські пропагандистські ЗМІ. Втім, є соцмережі. Канадське видання Globe and Mail стверджує, що Росія активно використовує Твіттер для послаблення підтримки України у світі. Чи відчувається це в Канаді?
Абсолютно, і Канада серйозно ставиться до цієї загрози. Дезінформація — це один з видів іноземного впливу. Росія має просту ціль — не переконати людей, що є якась інакша правда, а щоб люди перестали шукати правду, щоб думали, що її знайти неможливо. В Канаді часом дискутують щодо якогось питання і кажуть: "Хто знає, де та правда?" Коли так говоримо, піддаємося впливу дезінформації. Тому наші зусилля скеровані на те, щоб завжди мати правдиві джерела інформації. Думаю, Україна теж це робить. Щоб громадяни знали, де вони можуть знайти правду. А головне, щоб медіа, спікери дотримувалися найвищих стандартів і принципів.
Я б додала, що Канада виділяє кошти, щоб протидіяти дезінформації у цілому світі. Особливо там, де Україну сприймають через призму Росії, в тих країнах, де джерела інформації є російськими. Це глобальне дипломатичне зусилля, над яким ми працюємо з країнами-однодумцями, з G7, з будь-якими партнерами, які хочуть, щоб світ знав правду.
Яким у Канаді бачать подальший рух України в НАТО?
Сьогоднішні новини (йдеться про приїзд Єнса Столтенберга 20 квітня в Київ та його заяву, що всі члени НАТО згодні, що Україна має стати членом Альянсу — ред.) будуть реальністю, що свідчить про наші досягнення, як партнерів України. В Альянсі є консенсус щодо необхідності перемоги України. Однією з цілей РФ було роздерти НАТО, втім Путіну цього не вдалося.
Першою точкою на порядку денному в НАТО є Україна. Триває співпраця, глибока зацікавленість. Україна показує результат. На основі цього рухаємося вперед.
Але нині головне — тримати консенсус в західному світі, позицію щодо перемоги України. Щоб ми як союзники й надалі надавали необхідну допомогу і зброю, та водночас вказували на реформи, які потрібні, і поглиблювали подальшу перспективу відносин між Україною та НАТО.
Читайте також
- Президентка Європарламенту — про мільйон снарядів для ЗСУ, ядерну зброю РФ в Білорусі та нові санкції проти Росії
- "Військова допомога, яку Естонія надала Україні перевищує третину оборонного бюджету країни" — міністр оборони Естонії
- "60% чеських компаній зацікавлені інвестувати в Україну зараз" — Уповноважений з питань відновлення України
- "Можемо сказати українцям: воюйте до останньої краплі крові. Але ж це не наша, а ваша кров" — президент Чехії Петр Павел
