З 2005 року журналіст та громадський діяч Тарас Ратушний бореться за легалізацію медичного канабісу, проводить "Конопляні марші" та є одним із засновників Маршу Свободи за реформи державної політики щодо наркотиків. Нині Ратушний захищає Україну на фронті.
У червні 2022 року Тарас Ратушний втратив сина. Активіст та доброволець Роман Ратушний загинув у бою під Ізюмом на Харківщині.
Суспільне поговорило із Тарасом Ратушним про підрозділ, названий на честь Романа, суди з забудовниками, що лишилися йому в "спадок" від сина та про проблеми законопроєкту про легалізацію медичного канабісу.
Міністерство охорони здоровʼя прогнозує, що майже 16 мільйонів людей в Україні потребуватимуть психологічної допомоги. У фонді "Пацієнти України" кажуть, що чотири мільйони українців внаслідок війни потребуватимуть медикаментозного лікування психічного стану. Ще додадуться два мільйони тих, хто потребував цього і до цього. Все це актуалізувало питання легалізації медичного канабісу, яким ви займаєтесь багато років.
Цією темою ми почали займатись у 2005-му. Хотіли побачити чи вдасться організувати мирне зібрання під назвою "Конопляний марш", який мав би актуалізувати публічну дискусію на цю тему. І подивитися, хто нам буде заважати це робити.
Але ми зрозуміли, що натрапили на болючу тему, яку ніхто до того не підіймав. Вона є максимально табуйованою. Але це, зокрема, наш шлях до цивілізованого світу. І ми почали працювати над державною політикою щодо наркотиків.
Читайте також: "Погано, що не застосовується": експерт розповів про плюси й мінуси медичного канабісу
На початку року ви заявили, що урядовий законопроєкт про медичний канабіс — це штучно створена патова ситуація. Що саме з ним не так?
Щодо нього постійно подавалася недостовірна інформація, в тому числі з боку уряду, а також деяких організацій, які йому допомагають. За цим законопроєктом ми слідкували відколи його започаткували, ще до війни. Громадське обговорення він проходив уже під час повномасштабного вторгнення. Але на цьому етапі це був дієвий законопроєкт, який створював медичний обіг — обмежений і контрольований, для фітоканабіноідів, активних речовин рослинного канабісу.
Тобто всі зацікавлені сторони були задоволені тим, що підготували?
Так. Певним чином. Обговорення було публічним, висловлювався уряд, урядові структури. Законопроєкт вів МОЗ, але в той момент, коли його внесли в парламент, у тексті документа відбулися кардинальні зміни. Він перестав передбачати обмежений контрольований обіг для медичних потреб. Бо класифікацію канабісу в ньому вирішили залишити без змін, як зараз: "заборонений до обігу".
Якби законопроєкт ухвалили, ви б могли за ліцензією вирощувати медичний канабіс. Він так в законі й називався: медичний канабіс. Але використовувати його для медицини не могли б.
Ви зʼясували, хто винен, що текст законопроєкту змінився?
Суть навіть не в тому, хто винен, а в тому, що робити з цим законопроєктом. Ми проаналізували текст, зрозуміли, про що йдеться. Висновки були прості: хочете просто вирощувати канабіс та експортувати його за кордон, не встановлюєте можливості мати доступ пацієнтів до препаратів з канабісу — ок. Зараз у нас важливіша війна, маємо перемогти, бо вона йде за те, щоб ми могли встановлювати свої закони, відмінні від законів РФ.
Читайте також: В Україні підтримали проєкт про медичний канабіс. Що варто знати про канабіноїди
Чи проголосують депутати "за" хоча б у першому читанні?
Результатом нашої критики стало, зокрема, чергове засідання профільного комітету парламенту "Здоровʼя нації", який прийняв уже друге рішення. Перше було: підтримати та узяти за основу. Друге рішення було фактичним визнанням, що з цим законом не все так добре, як казали весь цей час, і до другого читання будуть внесені правки. Головним аргументом, чому зараз треба консолідуватися навколо цього тексту, стало: давайте ми це узгодимо у першому читанні й до другого зробимо так, як вам всім хочеться.
Зроблять?
Не маю особливого оптимізму, але я взяв паузу. Бо кожного разу все це супроводжувалося заявами пана Михайла Радуцького (голова парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування — ред), що ось уже найближчим часом все зроблять. Я нарахував шість таких заяв. Це тільки підтверджує, що законопроєкт, який хтось задля чогось спотворив перед реєстрацією, і надалі не має голосів, щоб його ухвалили. Можливо, його задача не в цьому, а в тому, щоб він створював ілюзію, що це питання знаходиться у процесі вирішення. Це б заважало якимось іншим конкурентним ідеям. Спробуйте конкурувати з урядовим законопроєктом.
Хотів би поговорити про вашого сина Романа, що минулого року загинув на війні. Колись ви сказали: "Він намагався зробити так, щоб вчинки були продовженням його життя і після смерті. Йому це вдалося, він продовжує свою місію". В чому проявляється те, про що ви говорили?
Це очевидно настільки, наскільки в Києві є вулиця, названа його іменем і очевидно настільки, наскільки у Протасовому Ярі зараз немає висотної забудови імені Корбана і його рейдерських структур. Це очевидно настільки, наскільки зараз продовжує участь у бойових діях підрозділ, який зібрав однодумців Романа і навіть тих, хто про нього до того не знав. Цей підрозділ створений завдяки його імені та продовжує його бойовий рахунок.
Батько Романа разом з матірʼю — Світланою Поваляєвою, успадковують суди Романа. Перший — це був суд Геннадія Корбана проти Романа. Невдовзі після смерті мого сина Корбан почав заявляти, що вони вже помирилися і якби не заповіт, не друзі й побратими, які знали, як виглядають справи, хтось би міг це прийняти на віру.
Читайте також: "Київ з твоїм іменем на щиті продовжує твої справи" — батько Романа Ратушного
Яка перспектива цих судів?
Геннадій Корбан продовжує судитись із загиблим Романом Ратушним за те, що він назвав його рейдером, зокрема, доводив чому це так. Зараз, вступивши у спадщину, як законний спадкоємець, я став частиною цього судового процесу. Він зараз у Верховному суді й знову повертається в Апеляційний. Буде багато засідань, на які так само будуть активно ходити кияни. Це буде ще одним доказом очевидності продовження справи Романа.
Справа Протасового Яру теж ще не завершена, хоча перемога була вже очевидною — перший такий приклад, коли громада може подолати зло у вигляді рейдера-забудовника. І остаточною перемогою ми маємо побачити парк в тому місці. Зараз також тривають судові процеси. Наскільки мені відомо, головною проблемою є друга частина схилу Протасового Яру — та, яка впритул прилягає до вулиці Романа Ратушного. Там ведуться суди Київської міської ради проти власників земельних ділянок, які не готові поступатися бізнес-планами.
Чим ви заповнюєте пустоту в душі після смерті Романа?
Намагаюся, щоб її не було. Наші близькі залишаються з нами. Ми можемо бачити замість них порожнечу, а можемо бачити їх у собі. Варто думати про те, що ми могли зробити з того, що не встигли вони.
Автор: Ігор Шавро.
Читайте також
- "Тримай небо!" Близькі та друзі згадують загиблого в боях київського активіста Романа Ратушного
- У Протасовому Яру прощались із загиблим активістом Романом Ратушним
- "Побратими змінюються на очах". Як військовому впоратися зі стресом на передовій
