10 громад Дніпропетровщини беруть участь у проєкті "Цифрові стратегії розвитку громад". Це – Божедарівська, Губиниська, Гречаноподівська, Магдалинівська, Миколаївська, Обухівська, Синельниківська, Слобожанська, Троїцька та Чернеччинська. У кожної з них різний рівень цифровізації: від початкового – до розвиненого.
Суспільне побувало в Обухівській територіальній громаді. Про те, що необхідно для інформатизації в першу чергу чи навчені працівники та які кроки треба зробити для міні-реформи розповіли цифрові лідери та жителі Обухівської територіальної громади, а також експертка проєкту Марина Бойко.
Як громади області обирали для участі у проєкті "Цифрові стратегії розвитку громад"?
"У нас в області 86 громад і понад 60 з них – вже цифровізовані. Тобто вони мають свої власні програми з інформатизації. Громади обиралися серед тих, які не мають достатнього рівня інформатизації, які не мають власних програм. Їх дев'ять і плюс Слобожанська громада, яка цифровізована, але захотіла впровадити додаткові послуги. Був проведений базовий аналіз рівня цифровізації цих громад і головний критерій, звісно, це бажання самих громад цифровізуватися, зробити покращення і розвиток для своєї громади. Кожна громада має цифрового лідера. Це людина яка є "голосом" цифровізації. Спеціаліст, який вже сьогодні пояснює та просуває переваги такої міні-реформи у себе в громаді", – розповіла експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
"Для мене це рух далі, це крок вперед, це розвиток громади, це взаємодія влади з громадою і з бізнесом. Це цифровий розвиток. Три тижні ми з колегами навчалися на цифрових лідерів. Далі будемо втілювати отримані знання", – зазначив цифровий лідер Обухівської громади В'ячеслав Клименко.
Скільки триває цей проєкт і що він включає? Це безпосередньо підготовка програми інформатизації громади?
"Проєкт триває чотири місяці, розпочався з січня. Починали з дуже масштабного аналізу громад. Аналізували і відсоток підключення до мережі інтернет, використання електронних сервісів: е-журнали, е-щоденники, підключення соціальної сфери до єдиної інформаційної системи, аналізували зони Wi-Fi, рівень цифрової освіти працівників. На основі цього аналізу ми прописували методологію, що має бути в кожному розділі програми інформатизації. Потім ця методологія лягла в основу підготовки кожною громадою цієї програми", – розповіла експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
Цифровізація в Обухівській територіальній громаді
Ми зараз в Обухівській громаді. Ви поспілкувалися тут з людьми. Як оцінюєте ресурси цієї громади і як вона налаштована на цифрові зміни?
"Громада дуже активна. Це дуже радує, знаєте, коли ми починали цей проєкт у січні, то ніхто не розумів тут з людей спочатку: як, що це буде, який обсяг роботи, куди бігти? Це завжди так в проєктах відбувається", – зазначила Марина Бойко.
"Ми розпочали кілька років тому впровадження відеоспостереження, далі тут у цій шафі буде розташована ще серверна для збереження інформації і і розширимо також відеоспостереження. Зараз поки що спостерігаємо тільки за центром, далі підключимо основні шляхи, в'їзди - виїзди з селища та інші локації. Також буде впроваджена система відеозйомки у селищній раді і трансляції сесій депутатів онлайн", – розповів цифровий лідер Обухівської громади В’ячеслав Клименко.
Які найпопулярніші напрямки інформатизації, які визначили в громадах?
"Це впровадження електронного документообігу. Департамент цифрової трансформації ОВА в рамках цього проєкту виділяє п'ять автоматизованих робочих місць. Тобто це ліцензована програма для комп'ютера зі сканером і документи вже будуть затверджуватися електронним підписом і вхідний-вихідний номер буде одним натиском клавіші на комп'ютері, а не так, як раніше було - в журнальчиках і на папері. Це людей дуже мотивувало. Немає громади, яка б не схопилася за цю пропозицію, кожна взяла. Це ліцензована програма, безкоштовно, за неї громада платити не буде", – експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
"Чекаємо дуже на електронний документообіг, це спростить нам роботу на сто відсотків. Не треба буде нікуди їздити це дуже важливо і швидко документи будуть направлятися. Так як раніше ми Укрпоштою відправляли листи, то вони нам доходили через три тижні, через місяць. А так зручно - людина надала запит – ми відповіли і одразу вона побачила відповідь", – каже спеціалістка сектору реєстрації Обухівської селищної ради Яна Вітько.
У яких ІТ-рішеннях зацікавлені громади?
"Підключення швидкісного інтернету. Тобто – покриття масове. Якщо десь є слабкий інтернет, то він буде мінятися на більш потужний. У першу чергу це стосуватиметься, звісно, соціальної, медичної, освітньої сфер. Особливо, коли зараз онлайн навчання і має бути доступ до електронних журналів і щоденників.
Ще – безперешкодний доступ до мережі Wi-Fi у публічних місцях. Це затребувана послуга. У Миколаївській громаді у нас був запит на дитячому майданчику підключити Wi-Fi, це в першу чергу для тих матусь, які працюють віддалено. Тобто, вона і за дитиною може приглянути і попрацювати навіть з телефона", – зазначила експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
"Бібліотеки Обухівської громади також будуть задіяні в цифровізації. Буде створений єдиний електронний каталог, щоб була можливість доступу до будь-якої книги в одній із чотирьох наших бібліотек. Думаю, це сподобається школярам, бо це буде зручно", – зазначив цифровий лідер Обухівської громади Вячеслав Клименко.
"В першу чергу нам потрібно мультимедійне обладнання та комп'ютери. Зараз у нас є старенький ноутбук з іншої філії. Ми ним і користуємося. Електронний каталог вже на часі. На вересень я записана в обласну бібліотеку, де буду проходити курси цифрової освіти", – каже завідувачка бібліотеки філії №1 Вікторія Юдіна.
"Наступна найпопулярніша послуга – це розвиток мережі ЦНАП. У нас є дві громади, які не мають власних ЦНАПів - це Миколаївська і Чернеччинська громади. В рамках цього проєкту вони запланували відкриття ЦНАПів. Ми розуміємо, що це з'являться електронні адміністративні послуги, такі як еМалятко, відкриття власного бізнесу, отримання різноманітних дозволів", – розповіла експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
"За три місяці роботи понад 250 відвідувачів прийшли до нашого ЦНАПу. Зараз ми надаємо 25 послуг і вже на сесії ухвалили ще 25. Це – земельні питання, реєстрація місця проживання, будівництво та архітектура. Будемо їх збільшувати", – повідомив начальник відділу ЦНАП Обухівської селищної ради Олексій Старий.
Можна сказати, що Обухівська громада туристична?
"Звісно, бо на нашій території розташований Дніпровсько-Орільський заповідник, у нас є річка Оріль. Маємо безліч туристичних баз. Це повинно розвиватися, бізнес повинен працювати, приносити кошти в бюджет громади, а наші люди повинні розуміти, що від цього вони мають зиск.
Ще до початку повномасштабного російського вторгнення була ідея нашого жителя Максима Біріла – туристичний маршрут “Орільська стежка”. Він пролягає територією кількох громад вздовж річки Оріль. Зараз Максим у війську і я впевнений, що після перемоги він реалізує свою ідею. Це буде застосунок для телефону, де можна бачити світлини, місця, маршрути і прив'язувати це все до електронної мапи", – каже цифровий лідер Обухівської громади В’ячеслав Клименко.
Зараз цифрові лідери громад створили програми інформатизації - тобто, план дій. Який наступний етап проєкту?
"Після того, як усі програми пройдуть погодження у Міністерстві цифрової трансформації, кожна громада виходить на свою місцеву сесію і депутати мають проголосувати і ухвалити її", – розповіла експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
"Загалом на три роки для цифровізації запланований бюджет – трохи більше трьох мільйонів гривень. Але я вважаю, що це недостатнє фінансування. На цей рік у нас заплановано 670 тисяч гривень", – каже цифровий лідер Обухівської громади В’ячеслав Клименко.
Як саме буде вимірюватися результативність втілення проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад"?
"Програма інформатизації громад триває три роки і за цей час всі її розділи мають бути впроваджені. Туди закладені кошти з місцевих бюджетів громад. Але паралельно у нас є обласна програма з цифровізації. Якщо громада спільно з департаментом вирішать зробити спільний проєкт, то тоді будуть залучені кошти вже і обласного бюджету. Бо обласна програма окремо ще втілює в області заходи з цифровізації. Тобто це паралельні процеси, які тривають, щоб усі громади області були цифровими", – експертка проєкту "Цифрові стратегії розвитку громад" Марина Бойко.
Читайте також
У 2022 році переселенці Дніпропетровщини отримали майже 6 мільярдів гривень державної допомоги
У Дніпрі благодійники збирають гроші на генератор для шелтера, де живуть переселенці зі сходу
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
