Директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець прокоментувала відмову кількох видавців брати участь у фестивалі

Директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець прокоментувала відмову кількох видавців брати участь у фестивалі

Директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець прокоментувала відмову кількох видавців брати участь у фестивалі
Фото: Мистецький Арсенал, Facebook Yuliia Kozlovets

Попри обмеження воєнного стану, команда Мистецького Арсеналу готує 11-й фестиваль Книжковий Арсенал. Вони заявили, що цьогоріч на книжковому ярмарку операторами продажу книжок будуть не окремі видавництва, а локальні київські книгарні. Кілька видавців розкритикували такі умови й відмовився брати участь у фестивалі. Про обрані книгарні, ставлення до відмови видавців і умови проведення цьогорічного заходу Суспільне Культура поспілкувалося з директоркою Книжкового Арсеналу Юлією Козловець.

Чому було ухвалене рішення обрати операторами продажу книжок книгарні?

Книжковий Арсенал буде набагато меншим цього разу, ніж він був в попередні роки — і з технічних, і з безпекових причин. Під фестиваль ми відводимо лише одне ліве крило першого поверху Старого Арсеналу, де будуть розташовані три сцени для подій програми та книжковий ярмарок, поділений на звичайні для відвідувачів секції. Для порівняння, у 2022 році в нас було 15 сцен. Триватиме Книжковий Арсенал 3 дні (плюс вечір відкриття), а не 5, і тому для себе ми називаємо його "Книжковий Арсенал. Воєнний стан". Отже, організаційні рішення цього року мають логістичні причини і причини, пов’язані зі станом книжкової сцени.

З точки зору логістики і безпеки. Ми орієнтуємося на укриття, а саме на найпростіше укриття, яке наявне в Мистецькому Арсеналі і яке ми зможемо забезпечити в разі повітряної тривоги. Воно вміщає до 700 людей. Звичайно, ми розглядали й варіант проведення ярмарку видавців, але, маючи багаторічний досвід його організації, відмовилися від цієї ідеї як від нереалістичної в умовах воєнного стану та в умовах меншого за масштабом фестивалю.

Директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець прокоментувала відмову кількох видавців брати участь у фестивалі
Фото: Facebook Yuliia Kozlovets

Наприклад, ми зважали на те, що має відбуватися у просторі фестивалю під час повітряної тривоги. Як убезпечити людей, книжки та інші матеріальні цінності у випадку екстреної евакуації всіх з простору? Велика кількість дрібних операторів у просторі одночасно не дозволить ні швидко евакуювати людей, ні забезпечити збереженість книг.

З іншого боку, в умовах обмеженого бюджету ми розраховуємо на наявні в нас меблі, техніку, обладнання. І власного обладнання теж недостатньо для того, щоб обладнати багато малих стендів.

З точки зору книжкової сцени. Книжковий Арсенал — це інтелектуально-культурна подія, де ключове значення має читач і його інтереси чи потреби. Отже, ми думали про асортимент книжок, який буде доступний відвідувачам, і шукали формат, який би дав можливість представити максимальну вибірку: і нішевих, і малих видавництв, і видавництв з різних міст, у тому числі тих, які найближче до лінії фронту.

Нам важливо, щоб на Книжковому Арсеналі був не лише асортимент обмеженої кількості видавців: або власне київських, або великих потужних, в яких достатньо ресурсів сьогодні для того, щоб брати участь самостійно.

Можна було б, як дехто радив, не робити ярмарок взагалі, але оскільки в нашому фокусі читачі, відвідувачі, для яких мати змогу купити книжку на Книжковому Арсеналі – важлива та невід'ємна традиційна складова атмосфери фестивалю, то цей варіант ми теж відкинули.

Книгарні продають книжки, вони на цьому знаються, і якщо для нашого відвідувача купити книжку важливо, то нам виглядало логічним звертатися до тих, хто цим займається професійно. Відповідно ми звернулися до книгарень як тих, хто здатний сформувати різноманітний асортимент відповідної секції ярмарку, надати можливість широкому колу видавців представити свої книжки відвідувачам Книжкового Арсеналу. Дуже сподіваємося, що, незважаючи на умови проведення, фестиваль буде таким же чудовим, як завжди, і працюємо над цим.

Чому обрані книгарні – саме київські "Сенс", "Книжковий лев" і "Закапелок"?

Ми не розглядали мережеві книгарні та книгарні окремих видавництв, у тому числі ті, які продають не лише свої книжки, а й асортимент своїх колег, для того, щоб уникнути преференцій тому чи іншому видавцю. Незалежних книгарень, які не пов’язані та не асоціюються з певними видавничими групами чи мережами, не так багато, зокрема в Києві. Отже, наші оператори секцій – це київські книгарні, які ведуть свою діяльність певний час, є сталими бізнесами, які напрацювали відносини з різними видавцями і зацікавлені в тому, щоб на їхніх полицях було ще більше прекрасних книжок.

Ми хочемо створити ситуацію, де виграють усі: читачі, бо є широкий асортимент книг, автори, бо їхні книги представлені, видавці, бо їхні книги продаються, малі місцеві книгарні, бо вони стають більш видимими, це їх посилює, і місто, бо зміцнюється його креативна, культурна інфраструктура у вигляді книгарень.

Я переконана, що незалежні книгарні – надзвичайно важливі елементи видавничої індустрії, не дарма підтримка книгарень в багатьох країнах є складовою державної стратегії підтримки читання. У нашому випадку це ще й підтримка книгарень, які вистояли в складних умовах війни і для свого подальшого розвитку теж потребують уваги. Крім того, що це канали розповсюдження книжок, це осередки єднання локальних спільнот, справжні місця сили, де можна не тільки вибрати нову книжку, а й відвідати творчі зустрічі з письменниками, книжкові клуби та поспілкуватися з однодумцями, і таку діяльність ведуть і активно розвивають наші партнери з організації ярмарку.

Як ви реагуєте на відмову видавця брати участь?

Мені шкода, я щиро засмучена такою реакцією. Хоча я можу її зрозуміти емоційно – я теж сумую за звичайним масштабним, наповненим, галасливим, різноманітним, насиченим фестивалем. І я знаю, що будь-які зміни сприймаються неоднозначно. Скільки людей, стільки думок.

За звичайної моделі теж не всі видавці брали участь у ярмарку. Для когось це були непідйомні операційні витрати, когось не влаштовували дати, когось — якість організації події. Ми намагаємося почути всі думки, але просимо також почути нас: організовувати фестиваль в умовах війни – великий ризик. Те, що ми робимо, робимо з великою любов’ю та повагою до книжок, читання, авторів, креаторів книжки, видавців. І читачів, наших відвідувачів. Сподіваюся, готовність задовольнити бажання відвідувачів побачити та придбати їхні книжки на фестивалі підштовхне видавців бодай спробувати.

Директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець прокоментувала відмову кількох видавців брати участь у Книжковому Арсеналі
Фото: Бачити серцем, Facebook Yuliia Kozlovets

Маємо надію, що цей формат сприятиме розвитку системи книгорозповсюдження та культури співпраці видавець-книгарня. За схожою моделлю працюють різні літературні фестивалі по світу – десь ярмарком опікується кілька книгарень, десь це одна книгарня чи мережа-партнер.

Для тих, хто проти запропонованого формату чи має сумніви, є варіант представити свої видання не для продажу, а для експонування на Вітрині новинок фестивалю, яку ми сформуємо разом із "Читомо". Видання на Вітрині новинок можуть містити лінки та коди, які вестимуть на власні ресурси видавців, де читачі зможуть знайти та купити цю книжку.

Також заохочую видавців до активності на своїх сайтах, у соцмережах у дати фестивалю: не секрет, що сам факт проведення Книжкового Арсеналу, новини про фестивальні події сприяють промоції книжок та читання, стимулюють продажі. Будемо сподіватися, що у виграші будуть всі.

Також питання щодо прибутків — чи планується розподілити виручені кошти на підтримку армії, гуманітарну допомогу чи благочинність? Чи прибутком розпоряджатимуться власне книгарні?

Зазвичай доходи від продажу самих книг — це справа учасників ярмарку Книжкового Арсеналу, чи то видавництв, чи книгарень. Однак оператори секцій ярмарку своїми фінансовими внесками Мистецькому Арсеналу уможливлюють покриття частини витрат на проведення фестивалю. З виручених коштів вони також покривають свої операційні витрати, адже організувати на 3,5 дні книгарню на виїзді за всіма правилами ведення торгівлі – це затратно. Розраховуються з видавцями, які передадуть їм на реалізацію свої книжки.

Питання ціноутворення — це справа та зона відповідальності конкретних книгарень, але це й питання домовленостей між конкретним видавцем та цією книгарнею — про гуртову ціну, яка складає левову частку ціни на книжку, про націнку, про рекомендовану ціну продажу. Сподіваюся, книгарні по результатах матимуть прибуток.

Врешті, книготоргівля – це не наймаржинальніший, але все-таки бізнес. І вони йдуть разом з нами на ризик – ми не можемо гарантувати кількість відвідувачів, відповідно покупців, але віримо в краще. Ми не знаємо, чи буде і скільки часу триватиме тривога в наші фестивальні дні, і як це вплине на продажі.

Зазначу, що ці книгарні, які є операторами секцій, є соціально відповідальними бізнесами.

Так само, як і всі ми, власники та співробітники волонтерять, донатять, організовують збори та закупи необхідного на фронт, для гуманітарних цілей. В одній книгарні було розташовано штаб волонтерської ініціативи та ТРО під час облоги Києва, інші проводять спеціальні події й акції та регулярно перераховують частину прибутку на потреби оборони, хтось ініціював благодійний проєкт для розширення доступу до літератури українською мовою для українців, що зараз вимушено перебувають за кордоном.

Я впевнена, під час та після Книжкового Арсеналу ми також почуємо про багато добрих справ. Головне, щоб фестиваль відбувся. Вірю з ЗСУ.

Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected] Ваші історії важливі для нас!

Вибір редакції

На початок