Про створення та народження фільму "Звенигора" Олександра Довженка та його прем'єру, що відбулась у Києві 13 квітня 1928 року, розповідає Анастасія Сарапина для Суспільне Культура.
Стрічка проводить глядача сторінками історії України: періодами скіфської епохи, гайдамаччини аж до часів більшовизму. Двоякість сенсів у фільмі Олександра Довженка, конфлікт із харківськими письменниками та як на фільм відреагували радянські кінематографісти.
Сюжет фільму розповідає про діда Миколу, який марить скіфськими скарбами, що знаходяться в Звенигорі. Він має двох онуків, яким так само розповідає про таємні багатства. Онук Тиміш не бажає слухати дідові байки, крокує до раціонального та прагне віднайти скарб у побудові кращого майбутнього. Інший онук – Павло — приєднується до петлюрівців та не покидає ідею з'ясувати, де ж заховано скарб з дідової легенди. На зачарованій горі герої зустрічаються у фінальній сцені.
Сценарій до фільму був написаний Юрієм Тютюнником та Майком Йогансеном, проте у фінальній версії фільму сценарій був переписаний самим Довженком, а сценаристи так і не з'явилися у фінальних титрах.
У своїй автобіографії Олександр Довженко писав:
"В сценарії було багато чортовиння і явно націоналістичних тенденцій. Тому я його й переробив процентів на дев'яносто, внаслідок чого автори демонстративно "зняли свої імена", і це стало початком мого розходження з харківськими письменниками".
Проте, як зазначає Сергій Тримбач у своїй статті для журналу "Українське Німе", "навряд чи митець був щирим у тексті, написаному 1939-го року (що це саме так, легко переконатися, перечитавши Довженкові висловлювання кінця 1930-х, зафіксовані стукачами – там про тодішню національну політику говориться різко і безкомпромісно)".
Фільм був знятий у 1927 році на першій кінофабриці ВУФКУ в Одесі. На обговоренні сценарію більшість висловилася проти, адже вважала сюжет нісенітницею, а Довженко сказав: "А я сценарій беру і буду ставити цю "нісенітницю"".
"Цей епохальний для української культури фільм прогримів, як несподіваних вибух, як раптова блискуча перемога" , – говорив Микола Бажан, поет "Розстріляного відродження".
Прем'єра фільму "Звенигора" відбулася 13 квітня 1928 року у Києві. Ця картина змінила образ Довженка, зробивши його провідним українським режисером та спричинивши запеклу дискусію про національний кінематограф.
У Москві цей фільм показали 8 травня 1928 року і критики одразу зауважили радянського "доброго онyка" в потязі, що виступав за індустріалізацію та майбутнє і врешті врятував діда. Сергій Ейзенштейн писав, що Довженка відразу окреслили майстром та прийняли за "свого".
У радянські часи "Звенигору" оцінювали як тріумфальне зображення будівництва нової соціалістичної держави. Зараз сюжет переосмислюється і постає як зображення міфічної України, сила і вічність якої, як гайдамацький скарб, заховані у історичній пам'яті народу.
Читати також:
- Питання відчуттів та образності. Як дивитися фільми Сергія Параджанова
- Авангардистка Олександра Екстер: українська чи російська амазонка
- Питання відчуттів та образності. Як дивитися фільми Сергія Параджанова
- Німець, який обрав українську, чудермайстер, мандрівник: що ви знаєте про письменника Майка Йогансена
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
