Пункт підтримки "Атмосфера" для людей, які їдуть з окупованої території чи з РФ до України, облаштували волонтери на Сумщині. Там люди, які переходять кордон після важкої дороги, можуть поїсти, відпочити, також їм допомагають евакуюватися далі, в інші регіони. Як працює пункт допомоги та як люди долають шлях із окупації чи з Росії — розповіла волонтерка, бахмутянка Катерина Арісой.
"Щодня зустрічаємо 50-60 людей"
Товариші Катерини, також волонтери, потрапили влітку 2022 року в полон у Лисичанську. Виїхати з окупованої території змогли лише цього року.
"На сьогодні це — єдиний пункт перетину, де люди можуть повернутися в Україну, заїхавши через Росію. Вони можуть повернутися з окупованої території або з території Росії, куди їх вивезли насильно. Таких людей дуже багато. Ми поїхали їх [друзів] зустрічати і провели там два дні, тому що процедура затягнулася саме на російській стороні", — розповіла волонтерка.
Тоді, каже, побачила десятки людей, яким потрібна допомога.
"Ці люди були залишені самі на себе. Вони нічого не мають, повинні далі самі шукати, як їм доїхати. Або їм потрібно десь заночувати, якщо ці процедури затягнулися до пізнього вечора. А вони ж декілька кілометрів ідуть пішки, щоб повернутися додому. Вони мають пройти такою кам'янистою дорогою. Багато хто навіть речі там лишає", — описала побачене Катерина Арісой.
Так поблизу кордону вирішили створити волонтерський пункт підтримки. Назву дали "Атмосфера". Щодня, за словами Катерини, до них звертаються 50-60 людей.
"Люди дуже налякані всі. Всі в сильнішому стресі, втомлені. Там люди знаходяться в інформаційному вакуумі, не знають, що відбувається у світі. Їх дуже лякають на російській стороні. Спецслужби налаштовують: вас там завернуть назад, не пропустять, заберуть у вас гроші, паспорт. А тут люди приходять на українську територію, і бачать в нашому пункті підтримки "Атмосфера" зовсім інше ставлення до себе, нормальне. Коли люди вже повернулися в Україну, їх тут зустрічають, як кажуть, хлібом сіллю. Вони можуть українською спілкуватися", — розповіла волонтерка.
Із приміщенням волонтерам допомогла селищна адміністрація Краснопілля. Катерина описує: всі, хто перетнув межу із РФ отримають в "Атмосфері": і їжу, і медикаменти, і корисну інформацію, і можливість зателефонувати чи під'єднатись до інтернету. Все — безкоштовно.
"Коли вони це бачать, ми помічаємо по їхній реакції, що вони не можуть повірити, що все це реально, що за це не потрібно платити. Люди бачать, що тут їхній дім, що вони тут потрібні. Їх же там лякають. Їм розповідають, що тут бандерівці, вас там поїдять, повісять, на органи здадуть. Їм там жахи розказують. Ми бачимо, коли вони приходять до нас, вони навіть бояться в нас щось брати. А потім розслабляються, все розказують нам", — розповіла Катерина Арісой.
Речі для дітей, місце для ночівлі, безкоштовний транспорт, що вирушити далі, — волонтери, побачивши, в якому стані приходять люди, намагаються якнайбільше допомогти.
Дорога до дому
За словами волонтерки, більшість тих, при дістається України, змушені віддавати перевізникам значні суми.
"Деякі люди розказують, що декілька місяців відкладали кошти, навіть не їли нормально, щоб доїхати. Вони не знають, що є інші можливості виїхати. А перевізники їх обманюють, кажуть: поїхали зі мною, я допоможу пройти кордон, цю перевірку. Але насправді вони ніякого відношення ані до ФСБ, ані до наших спецслужб не мають. Вони просто таксисти, — пояснює Катерина. — Їх з російської території везуть одні перевізники, люди там розраховуються, потім їх зустрічають на нашому боці наші українські перевізники. І вони вже нічого не платять, бо розрахувались там. Тобто наші отримують гроші з російської території".
За словами Катерини, дістатися пункту перетину кордону можна і рейсовими автобусами, та люди часто або не знають цього, або довіряють перевізниками. Розцінки, які вона називає зі слів людей, сягали 250 доларів за людину за місце, аби доїхати від Бєлгорода до Сум.
Читайте також: "Розкажи про зв’язки зі спецслужбами". Дві історії жителів Луганщини про дорогу з окупації до Європи
"Перевізники беруть величезні кошти, десятки тисяч гривень. І люди нам розповідали, що вони просто знімають з себе золоті прикраси, віддають, бо грошей немає. Діти, які їдуть, теж нам, буває, розказують: бачиш мені мама дала свій ланцюжок, щоб з неї не зняли", — навела приклад Катерина.
За її словами, ще більше налякані ті, хто вимушені були отримати російські паспорти: "І їх лякають: все, тут на українській території тебе не пропустять".
91-річний чоловік повз до українських прикордонників
"Дуже вразила історія про дідуся, якому вже був 91 рік. І він переходив теж кордон, щоб повернутись в Україну. Люди йдуть групами. Він трошки повільно, ми так думаємо, йшов. Група пішла вже далі, а у нього відмовили ноги. І ніхто не повернувся, не перевірив, як дідусь. Ніхто дідусю не допоміг, він впав на землю. Це ввечері вже було, і до самого ранку, навіть до обіду дідусь не міг піднятися. Холодно було, він зібрав якісь речі, — можливо свої, можливо ті, що люди там залишали, — розпалив їх, вогнище зробив, щоб не замерзнути, не загинути від переохолодження. І так він протримався до ранку, а зранку вже декілька годин повз до наших прикордонників, до нашої території", — розповіла Катерина.
"Намагаємось повідомити: не бійтесь, їдьте, ми тут допоможемо"
За її словами, команда "Атмосфери" намагається туди, в окупацію також повідомити, що тут, в Україні, чекають всіх і кожному допоможуть. Розповідають про волонтерів ті, хто вже побував в пункті "Атмосфера". Також використовують інші способи.
"Повідомляємо в чати, де люди знаходять цих перевізників, ми там теж повідомляємо про наш пункт", — розповіла Катерина Арісой.
За її спостереженням, після розповсюдження інформації по чатах, більше людей стали їхати. Нерідко звертають до них з проханнями й рідні тих, хто лишився в окупації чи не зі своєї волі опинився в РФ.
"Різні ситуації у всіх. Але дійсно, люди настільки хочуть повертатися назад в Україну, настільки їм вже там нестерпно знаходитись, що вони йдуть з пустими руками, пішки ту територію проходять, аби виїхати з окупації. Коли кажуть, що там залишаються тільки ті, які чекали Росію, тільки "ждуни", і вони там радіють, що вона прийшла, — це стереотип. Коли ми бачимо всіх цих людей, ми реально розуміємо, що вони хочуть жити в Україні. Вони нікого там не чекали", — переконана Катерина.
Читайте також
Виплати переселенцям та тим, хто постраждав від війни: як отримати допомогу від ООН
В Україні презентували стратегію щодо внутрішніх переселенців до 2025 року. Що вона передбачає
Щодня вивозять по десять людей з зони бойових дій на Донеччині: як працює евакуаційна команда "Восток SOS" у Дніпрі
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
