У Вінниці на Європейській площі тривають розкопки на території колишнього "Меморіалу Слави". Роботи розпочали у понеділок, 27 березня: зняли гранітні плити з іменами похованих більшовиків, бійців Червоної армії і партизанів. Наразі науковці знайшли останки вісьмох людей, розповів Суспільному керівник пошукової групи Володимир Харчук.
"Це складний об’єкт, дуже складний. По-перше, нас тут ймовірно чекає двошарове захоронення. Спочатку використовуємо техніку, щоб зняти шар грунту, який був насипаний додатково, при останній реконструкції. Вона була проведена у 70-х роках. Там насипу близько метра. Первинне поховання буде два – два з половиною метри", – розповів Володимир Харчук.
Ексгумацію останків науковці проводять відповідно до археологічної методики: працюють дрібним інструментом, фіксують положення, шукають предмети, які можуть ідентифікувати людей, що поховані.
"Візуально і за допомогою металодетектора, перевіряємо саме захоронення. Можливо є якийсь супровідний матеріал. Це можуть бути гудзики, як правило у військових. Монети часто залишаються в кишенях", – пояснив Володимир Харчук.
Розкопками та дослідженням останків на місці масового поховання займається пошуково-дослідницький центр "Доля" зі Львова. Його директор Святослав Шеремета каже, що основна мета – завершити деколонізацію площі у середмісті Вінниці, перевірити архівні дані та перепоховати тіла людей.
"Ми не знаємо, що нас там чекає. У пошуковій тематиці головне – це питання розкопок, власне відкриття території. Ми зможемо підтвердити, або спростувати ті архівні дані, які проведені та досліджені. Доволі часто поховання, які робили в радянський період, не відповідають тим даним та тим звітам. Це по нашій практиці вже було під час розкопок в певних локаціях та територіях", – розказав Святослав Шеремета.
Перші захоронення у центрі міста відбулися в 20-их роках минулого століття, розповідає вінницький історик Олександр Федоришен.
"З перших відомих поховань ми маємо інформацію про пізню осінь-листопад 1920 року. Близько 60 червоноармійців загинули в бою з українськими та отаманськими військами поблизу містечка Махнівка. Серед цих червоноармійців була велика кількість китайців, ті, хто були мобілізовані в Червону армію і воювали на стороні більшовицької Росії", – пояснив Олександр Федоришен.
Меморіал у центрі міста радянська влада формувала у декілька етапів. Є індивідуальні та братські могили. Усього на цьому місці поховано близько 150 людей.
"Другий етап цього місця пам’яті пов’язаний з 50-ми роками. Крайніми похованнями з точки зору наших теперішніх реалій, стала зона поховань 70-их років. Це були вінницькі партизани і підпільники – Лариса або Ляля Ратушна, підпільник Юрій Курій, підпільник Мельник і Кузьмін", – пояснив Олександр Федоришен.
Меморіали пам’яті у центрі міста – звична практика для радянської влади, каже Олександр Федоришен. Таким чином вона формувала ідеологічні погляди мешканців.
"Це була регулярна практика, вона стосувалась не лише Вінниці. В реаліях 20-х років це був інструмент з точки зору маркування простору. При тому з точки зору переможців".
За словами Олександра Федоришена, останки, які знайдуть у середмісті перепоховають на вулиці Київській, неподалік Меморіалу борців із нацизмом.
Читайте також
