"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку

"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку

"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку
Військовослужбовець на позивний "Француз" . Фото: Суспільне Запоріжжя

З початку повномасштабного вторгнення Росії військовослужбовець на позивний Француз пішов добровольцем на фронт. Нині захищає Україну на Запорізькому напрямку.

Француз майже все життя працював енергетиком та обслуговував підстанції Запоріжжя. Чоловік зізнається: пішов на фронт, бо хотів захистити свою родину:

"Сам прийшов у військомат. Жінка була проти спочатку, але потім зрозуміла. Нас комплектували дуже швидко, ми перші дні майже без нічого були. Бронежилети перші, каски — все завдяки волонтерам".

Перший бойовий досвід Француз здобув торік у квітні — тоді їхній взвод атакували окупанти:

"Нас атакували танками, БТРами, БМПхами, дуже багато було їх особового складу. Дуже важкий момент був, я один з тих людей, які виходили з оточення. Я зі своїми хлопцями, ми втрьох були, трошки розгрупувалися, тричі попадав на ближній бій".

"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку
Військовослужбовець на позивний "Француз". Фото: Суспільне Запоріжжя

Військовослужбовець розповідає: відходили втрьох з побратимами, але потрапили у засідку. Ділиться, в той момент прощався з життям:

"Приїхали мінометники, почали працювати, кацапи злякалися, побігли, хто куди. А ми під своїми мінами виходили. Вже, чесно кажучи, було байдуже. Треба було щось робити, треба було виходити. Ми розуміли, втрьох проти тієї орди ми просто не вийдемо. Міни біля нас зривалися, все було. І контузія була".

Під час одного виїзду на позиції привезли трофей. Француз каже, тепер ним будуть нищити ворога:

"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку
Трофейний кулемет. Фото: Суспільне Запоріжжя

"Це в нас кулемет Калашникова танковий трофейний. Він був з електроспуском, в нього не було цього всього. Тут стоїть коліматор, ми намагаємося поставити на триногу. Для збивання шахідів можливо або орланів, все, що літає, будемо пробувати з нього знищувати".

Чоловік зауважує, на війні допомагають триматися віра в перемогу і родина:

"Це оберіг, його зробила моя донька своїми руками. Вона мені його подарувала та сказала: "Тато, хай він буде у тебе. Він буде тебе охороняти". Він завжди спить біля мене".

"Тримає віра в перемогу та родина". Історія військового, який воює на Запорізькому напрямку
Військовий на позивний "Француз" тримає оберіг, який зробила його донька. Фото: Суспільне Запоріжжя

Окрім доньки чоловік має двох синів, наймолодшому 7 років:

"Балуваний. Наразі йому, звісно, не вистачає чоловіка. Треба виховувати. Жінка дзвонить, каже, щось треба робити. Ми надолужимо згаяне коли повернуся, я сподіваюсь, це буде дуже скоро".

Читайте також

"Головне – це перемога, а потім все останнє". Історія військового з Запорізької області з позивним Мандрівник

"Спочатку вижити, а потім будемо дивитися". Історія братів-військовослужбовців, які боронять Україну

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber

На початок